"Головна мета на сьогодні - щоб наші собаки врятували якомога більше людських життів", - Степан Єрьоменко

Він працює у Кінологічному центрі з першого дня його запуску та підготував всіх собак, які зараз дбають про безпеку мешканців Донеччини. Степан Єрьоменко у свої 27 років має чимало нагород та кубків, і є одним із спортсменів-кінологів Маріуполя, яких на місто всього двоє. Про особливості тренування поліцейських собак, досягнення та перемоги – з перших вуст.

Перші професійні кроки

«Я народився в сім’ї кінолога, тому свої перші кінологічні кроки я робив завдяки моїй мамі. Вона у мене суддя національної категорії, інструктор з робочих якостей, виконавчий директор маріупольського осередку Кінологічної спілки України, який знаходиться в кінологічній спілці України», - розповідає спеціаліст.

Спочатку хлопець не сприймав кінологію як свій власний професійний шлях, віддаючи перевагу футболу та іншим активним видам спорту, аж поки не прийшов на майданчик, де займалася із собаками мама. Вперше спостерігав, потім спробував і вже не відмовився… І що найважливіше - не пошкодував.

В 12 років він вже почав професійно займатися дресуванням. Тоді ж і отримав свій перший диплом – за закінчення школи хендлера. І відтоді це стало не просто способом заробітку чи хобі, а сенсом життя.

Поповнивши ряди Збройних сил України, Степан відразу призвався у кінологічний підрозділ, а службу ніс у місті Золочеві. Після демобілізації підписав контракт вже в Маріуполі з військовою частиною 3057 Нацгвардії, де і продовжив військову кар’єру.

Все змінилося у переламному 2014-му. Масові безлади призвели до силового вирішення конфлікту. Прихильники так званого «руського миру» пішли на штурм маріупольського міськуправління міліції. Тоді на допомогу міліціонерам у відбитті озброєного нападу висунулися військові, серед яких був Єрьоменко. Тоді він отримав осколкове поранення ноги. Переживши 6 операцій, провівши півроку у лікарні і вдвічі більше - у процесі відновлення, він був комісований…за станом здоров’я. Проте й цей рік, який був покликаний поставити його на ноги, Степан провів з користю. Він продовжив заняття кінологічним спортом і здавав зі своїми власними собаками такі міжнародні програми, як IPO, BH – VT.

В 2016 році подальшу долю хлопця вирішив телефонний дзвінок від начальника Кінологічного центру ГУНП в Донецькій області Леоніда Котова з пропозицією навчати поліцейських собак.

Про роботу в Кінологічному центрі

Коли Степан прийшов до Кінологічного центру, не було нічого, окрім великої порожньої площі та груди цеглин. «Пам’ятаю, як будувалися вольєри, завозилися перші собаки, пам’ятаю, з якими складнощами доводилося стикатися. Наприклад, коли не вистачало собак для служби, як ми швидко виховували та готували тих, хто був», - згадує фахівець і продовжує: «Найпершою собакою в цьому центрі був Туман. Сьогодні Туман – наша гордість. Я пам’ятаю той день, коли тут ще все було в руїнах, і ось посеред цієї розрухи стояв Назар Миколайович (Зубричев) з цуценям. Взявся за пса, а він весельчак, такий собі балбес. Але з нього виріс хороший титулований пес. У Тумана є медалі, кубки. Весь 2017 рік він посилено готувався до міжнародних змагань. У вихованні ми зіштовхнулися з проблемою характеру Тумана. Він – холерик, тобто собака, який швидко заводиться і швидко перегоряє. Його було дуже важко зацікавити. Єдине, що йому завжди подобалось, це кусатися. І ось ми разом із Назаром Миколайовичем по 5 годин на добу шукали до нього підхід. Перепробували близько 6 способів лише в одній тільки слухняності, 4 способи в вибірці людини, речі. В решті решт, знайшли».

В такий спосіб, використовуючи свій індивідуальний підхід до кожної собаки, Степан Єрьоменко підготував 19 професіоналів з пошуку наркотиків, зброї, вибухівки та фахівців-розшуковців. Досягненнями та результатами кожної з них провідний спеціаліст Єрьоменко пишається.

Є у Степана й фаворити. Сам він не називає їх так, стверджує, що через схожість характерів з ними просто легше працювати. «У нас однакові характери, тому ми на одній хвилі. Я чітко розумію, де собака може вибухнути, тому що саме в такій ситуації можу вибухнути і я. І це мені допомагає її відчувати», - каже кінолог.

 «Ось це – Тайра. Дуже надзвичайна дитина, спритна та жвава дівчинка», - лагідно каже він про свою вихованицю. Зараз 5-місячна німецька вівчарка вже проходить вибірку речі і незабаром допомагатиме правоохоронцям у пошуку безвісти зниклих осіб та розшукуваних злочинців. Собака працюватиме за слідом.

Поряд с Тайрою – вдвічі старша Террі. «У своєму віці вона знає, позначає і знаходить запахи вибухових речовин. Знає тротил, окфол, гексоген, словом все, що нам потрібно в цій службі. З цією собакою я виїжджаю перевіряти стадіони разом з вибухотехніками, - розповідає Степан про іншого свого улюбленця.

Кінологічному центру немає й року, проте його вихованці вже мають 5 кубків, грамоти та подяки. Поліцейські собаки показують високий результат на змаганнях не тільки зі слухняності або захисної служби, але виїжджають і на міжнародні змагання між поліцейськими. Кожну з них готує Степан Єрьоменко.

За місяці роботи з чотирилапими «спецназівціями» він настільки вивчив своїх підлеглих, що зможе визначити, хто є хто з закритими очима. «По будові тіла, по шерсті. Крім того, кожна собака веде себе по-різному. Хтось покусує, хтось облизує, хтось треться», - посміхаючись розповідає про них спеціаліст.

Про особисті досягнення

Степан Єрьоменко є інструктором Кінологічного союзу України за 6 категоріями. Він має відкриту ступінь за загальним курсом дресування та захисно-караульної служби, патрульно-розшукової служби, собака-компаньйон, міжнародною спортивною підготовкою собак. Крім того, він – помічник судді в захисному розділі (фігурант національної категорії).

За 15 років занять кінологічним спортом Степан здобув 32 кубки та отримав понад 20 грамот.

«Найбільш вагомі для мене – міжнародні сертифікати, отримані зі своїми собаками. Мій пес Фігаро здавав IPO (міжнародна програма дресування), в цю програму входить три розділи (слухняність, захисна служба і слідова робота). Фігаро набрав 231 бал з 300 можливих. Ще один важливий для мене документ – це були змагання фігурантів у Києві минулого року, де мені було присвоєно ступінь фігуранта рівня випробувань», - розповідає спеціаліст.

Крім того, Степан Єрьоменко є власником Керунг карти. Щоб отримати її, він зі своєю собакою Кумі двічі проходив змагання: вперше – для отримання тимчасового титулу, а вдруге – щоб, підтвердити його. «Одного дня я вирішив кинути собі виклик та здати Керлх. Перший здали, а потім замахнулися на пожиттєвий (другий), готувалися рік і таки впоралися. Тепер я можу похизуватися Керкартою. Це одна з найдорожчих, а найзначніша попереду, коли ми виграємо міжнародні змагання».

Про те, що допомагає йти вперед

Сам спортсмен-кінолог впевнений, що стимулом є любов до тварин. «Неможливо працювати з собаками без душі, нейтрально, бо дресування – це емоційний процес, як у вихованні дитини. Не можна показувати собаці свої негативні емоції. Наприклад, якщо ти нервуєш і собака це бачить, вона починає нервувати вдвічі сильніше і замикається в собі», - зізнається він. - Дресування будується на довірливих відносинах. По своїй природі собаки можуть і сидіти, і лежати, і стояти, наше завдання – пояснити їм, коли і як це робити. По своїй природі собаки можуть нюхати, хтось краще, хтось гірше. Наша задача – знайти правильний підхід, як в них розвинути всі якості. Собака може все – тут все залежить від майстерності кінолога».

На питання, чи є мова спілкування із собаками, Степан відповідає стверджувально.

«У дресуванні – це мова тіла. Будь-який твій поворот корпусу, голови, руки може для собаки щось означати. З розумінням цієї мови потрібно народитися. В основному це дається природою. Всіх собак за однією системою дресувати не вийде. І у кожної собаки свій характер. Є холерики, сангвініки, меланхоліки. Якщо собака холерична, тут потрібно дивитися, куди ти будеш її використовувати, якщо в захисну службу, то це плюс. Проте головне, своєчасно з цією холеричністю впоратися. Якщо пес спокійний, його можна використовувати у слідовій роботі. Тому що спокійні собаки довше йдуть слідом і більше на ньому сконцентровані. Холерики мають властивість відволікатися, їм швидко набридає. Собака – це не спецзасіб, це справжній бойовий товариш. Єдине, що вони не вміють розмовляти. Є така приказка – «Якщо б собаки могли розмовляти, людина би втратила кращого друга», бо собака завжди скаже правду.

Постскриптум

До речі, вдома на свого власника теж чекають 5 німецьких вівчарок. Любові вистачає на всіх. Сам Степан просто знизує плечима і каже «На те він і кінолог, щоб любити всіх собак, з якими він працює. І не тільки…я люблю і вуличних собак. Звичайно, втомлююся. Але як би я не втомився, наступного дня я приходжу на роботу, бо на мене чекають. Як би ти не нервував, як би не ображався на неї, ти можеш повернутися з майданчика, завести її у вольєр, але проходить час і ти відтаюєш, повертаєшся до неї, дивишся в очі, і образа зникає».

Закінчуємо розмову планами на майбутнє. Однак у Степана і вони теж пов’язані з вірними пухнастими товаришами.

«Головна мета на сьогодні – щоб собака Кінологічного центру обласного главку виграла міжнародні поліцейські змагання. А ще, щоб наші собаки врятували якомога більше людських життів. А особиста – щоб всі собаки були здорові і працювали…

«Дуже важливо, щоб людина знайшла те, що йому подобається. Адже тільки тоді вона може вважати себе щасливою. У мене є любляча сім’я, яка мене повністю розуміє і не задає питань, чому я весь час присвячую собакам, і є улюблена робота, тому я можу і себе назвати повністю щасливим», - підсумовує інтерв’ю Степан Єрьоменко.

Відділ комунікації поліції

Донецької області

www.npu.gov.ua