Гарячий «Зеніт»

Опорний пункт «Зеніт», розташований неподалік ДАПу, є однією із ключових позицій між населеними пунктами Опитне та Авдіївка.

На околицях Авдіївки, де впродовж останніх місяців проросійські бойовики майже цілодобово обстрілюють українські підрозділи, свого часу дислокувався Донецький зенітний ракетний полк. Нині цей військовий об’єкт відомий на карті АТО як опорний пункт «Зеніт». Із початком бойових дій на Донбасі особовий склад та бойова техніка «вартових неба» були евакуйовані, а на оборону позицій стали зведений загін Повітряних Сил «Дика качка» та воїни 93-ї омбр.

Сьогодні на «Зеніті» залізною стіною перед противником стоїть підрозділ гірсько-піхотної бригади, яка з боями пройшла багато пекельних точок Донбасу: Сєверодонецьк, Санжарівку, Станицю Луганську, Дебальцеве, Чорнухине, Нікішине тощо.

...Розбиті вщент будівлі, каркаси згорілої техніки та вирви від снарядів на «Зеніті» свідчать про запеклі бої та обстріли. А декілька хрестів з прізвищами українських воїнів, встановлені у різних місцях «Зеніту», демонструють велику ціну утримання цих важливих бойових позицій.

Із «Зеніту» добре видно околиці Донецька та залишки його летовища. До «опорників» бойовиків від наших позицій близько тисячі метрів...

Командир ротного опорного пункту «Зеніт» — офіцер з позивним «Малахіт» — зустрів нас біля командно-спостережного пункту свого підрозділу.

— Бойовики особливо активізувалися після травневих свят, інтенсивність обстрілів зростає, дедалі частіше «накривають» з 82- та 120-міліметрових мінометів. Постійно працюють снайпери та диверсанти. Якось навіть спробували штурмувати, — розповідає «Малахіт». — Є інформація, що до Спартака прибув один із російських десантно-штурмових підрозділів. Вони і намагаються знайти огріхи в системі нашої оборони.

Нещодавно під щільним ворожим вогнем з АГС-17 та снайперів до позицій намагалася підійти ворожа диверсійна група. Боєць Дмитро Горбунов, який чергував на позиції, помітив їх. Зав’язався бій, швидко підійшла на допомогу резервна група гірських піхотинців. На жаль, життя Дмитра обірвала ворожа куля...

— Вони зайшли із «зеленки», де найвища трава, — пригадує з вологими від суму очима товариш загиблого бійця «Слава». — Ворожа ДРГ діяла професійно, було помітно, що це добре підготовлені кадрові військові. У них теж були втрати, однак цим життя нашого воїна не повернути...

А перед тим близько півсотні так званих «ополченців» намагалися взяти штурмом одну з висот поблизу нашого опорного пункту. Противник діяв під прикриттям мінометів. Наші хлопці вистояли. Ворог зазнав значних втрат і відступив.

...Прямуючи до віддаленого «опорника» «Зеніту», названого за позивним його командира «Коса», зміг розгледіти околиці Донецька, його багатоповерхівки, зруйнований аеропорт, башти-близнюки та метеостанцію... Щоправда тут довелося бігти, бо цей сектор добре прострілюється.

Молодший командир із позивним «Коса» гостинно зустрів мене на своїй позиції напроти ДАПу. Сержант також показав «бісову посадку» — найближчу лісосмугу, де знаходяться ворожі позиції.

— Ніякого перемир’я їм не потрібно, та й нема там з ким домовлятися, — розповідає «Коса». — Вони часто накривають нас з важкого піхотного озброєння, інколи із зеніток. Але в нас хлопці обстріляні. На ВОПі є АГСник з позивним «Кошмар». У його активі знищені обслуги кулеметів ДШК, «Утес» та ККМ.

До речі, у день мого перебування на «Зеніті» «Кошмару» вдалося знищити снайпера бойовиків. Після кількох пострілів ворожого стрільця засікли, а «Кошмар» накрив його кількома чергами... У бінокль було видно, як «сєпари» евакуйовували чергового «200-го»... «Відвоювався», — сказав хтось із бійців...

«Народна армія»

Міністерство оборони України