«Інженерні підрозділи створені для того, щоб максимально полегшити важку працю піхотинця», — командир групи інженерного забезпечення

Фахівцям інженерних військ на Донбасі доводиться виконувати найширший спектр завдань, починаючи від зняття чи постановки вибухонебезпечних предметів, і закінчуючи відновленням доріг, мостів. Ці питання є вкрай необхідними для успішної оборони військами нашої країни та збереження життя місцевого населення.

Група інженерного забезпечення майора Романа Натяжука виконує завдання в АТО з 2014-го року. Його хлопці добре навчені та мають солідний бойовий досвід. Їм до снаги будь-яке завдання, навіть найвищої складності і небезпеки.

— Інженерні підрозділи створені для того, щоб максимально полегшити важку працю піхотинця, — говорить майор Роман Натяжук. — Перед тим, як батальйони чи роти бригади вирушать зайняти свої позиції, їх командири обов’язково звертаються до нас. Наша група висувається в заданий район, проводить інженерну розвідку місцевості, ліквідовує знайдені небезпечні предмети та відриває траншеї і котловани для обладнання окопів і бліндажів.

Статистика виконаної роботи лише однією групою інженерного забезпечення бригади справді вражає. Кількість знешкоджених вибухонебезпечних предметів вимірюється тисячами, а протяжність траншей — десятками кілометрів.

В умовах сьогодення робота саперів виходить на передній план, адже ворог «щедро» засіяв нашу землю інженерними боєприпасами, сподіваючись на рясний врожай смертей українців. Найчастіше доводиться працювати з протипіхотними мінами. Та немало знешкодили і нерозірваних боєприпасів, протитанкових мін і мінних пасток.

— Особливо напруженою була друга половина 2014-го року, коли бойовиків вигнали з багатьох міст і сіл Донбасу, — згадує командир групи. — Ми тоді виконували завдання в Мар’їнці та прилеглих селах. Найрізноманітніші вибухонебезпечні предмети були скрізь де базувались терористи: на дорогах, в адмінбудівлях, підприємствах, школах і дитсадках, підвалах житлових будинків. Нашим хлопцям доводилося мати справу із промисловою вибухівкою «віджатою» у шахтерів, саморобними вибуховими пристроями та «товарами» російського воєнторгу, «люб’язно» доставленого гумконвоями. Особливо небезпечними були та і досі залишаються міни-пастки, радіокеровані пристрої, міни-сюрпризи. Бойовики маскували останні навіть під дитячі іграшки, ручки й фломастери, — розповідає офіцер.

Підлеглі майора Романа Натяжука щодня виїжджають на розмінування. Спочатку рахували кожну знешкоджену міну. З початку війни загальна кількість знешкоджених небезпечних предметів групою давно перевалила за десять тисяч.

— До нас часто звертаються місцеві фермери, щоб перевірили і розмінували їхні сільськогосподарські угіддя. Мешканці сіл просять звільнити городи, будинки від нерозірваних боєприпасів. Люди хочуть жити і працювати в безпеці. А ми робимо все можливе, аби вони мали таку можливість, — говорить офіцер.

Ворог в основному застосовує стандартні інженерні боєприпаси радянського зразка. Проте останнім часом, зокрема під Мар’їнкою, почали з’являтися і сучасніші протипіхотні фугасні міни нажимної дії, такі як ПМН-4.

— Їх жертвами часто стають цивільні жителі і навіть діти, адже міна спрацьовує від невеликого натиску, — пояснює майор Роман Натяжук. — Усі ці міни заборонені Оттавською конвенцією, але Росії, як завжди, байдуже на міжнародні договори.

Та робота інженерної групи бригади не обмежується знешкодженням мін. Навчений особовий склад на спеціальній техніці створили цілу мережу траншей та котлованів для бліндажів, завдяки яким бійці бригади успішно стримують ворога. Їх кількість та протяжність не менш вражаюча і вимірюється десятками кілометрів та сотнями штук.

— Під час створення лінії оборони, військові інженери часто виконували роботу безпосередньо на лінії зіткнення, — говорить Роман. — Нерідко наші хлопці потрапляли під обстріли, дехто отримав поранення, була пошкоджена техніка. Та ми продовжували виконувати свою роботу, адже чітко усвідомлювали, що без інженерного обладнання позицій, бійцям буде важко захиститись від обстрілів і втримати оборону.

Мобільна прес-група ОТУ «Маріуполь»

Міністерство оборони України