Комітет пропонує проект Закону «Про внутрішній водний транспорт» за результатами розгляду у першому читанні направити на доопрацювання

 Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект закону України «Про внутрішній водний транспорт» (№ 2475а-3) та вважає, що він потребує доопрацювання.

Метою законопроекту визначено запровадження гармонізованої із європейської державної системи регулювання ринку послуг внутрішнього водного транспорту задля відродження внутрішнього водного транспорту України. Комітет підтримує заявлену у Пояснювальній записці до законопроекту мету та висловлює зауваження до нього. Так, законопроектом практично руйнується визначена природоохоронним законодавством система охорони та використання природних, передусім водних ресурсів. Зокрема, передбачено проведення днопоглиблювальних робіт, зокрема і для підтримання габаритів суднового ходу (фарватеру) без визначених чинним законодавством дозволів на проведення робіт на землях водного фонду. Це передбачено як новим законопроектом, так і змінами до Водного кодексу України. Ці положення не можуть бути підтримані, оскільки проведення будь-яких днопоглиблювальних робіт на землях водного фонду є екологічно небезпечним видом діяльності і має здійснюватись за єдиними вимогами. Метою документа дозвільного характеру на проведення робіт на землях водного фонду є визначення умов здійснення таких робіт у спосіб, який унеможливлює, запобігає та/або мінімізує несприятливі наслідки для навколишнього природного середовища у процесі здійснення такої діяльності, забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки, вимог природоохоронного, водного та земельного законодавства.

Автори законопроекту відносять внутрішній водний транспорт до пріоритетів водокористування (зміни до статті 66 Водного кодексу України), що є неприйнятним, оскільки головними функціями водосховищ, каскадів водосховищ є попередження негативних наслідків від великих повеней та паводків та зменшення збитків для населення і галузей економіки. Також водосховища та каскади водосховищ комплексного призначення використовуються з метою забезпечення водою різних галузей економіки, а саме: водопостачання міст, селищ та сільських населених пунктів, промисловості, сільського господарства і приймання стічних вод від цих об'єктів; виробництво електроенергії; зрошення земель; промислове рибальство та рибництво; воднотранспортні перевезення; санітарно-екологічні попуски і рекреація; аматорське і спортивне мисливство та рибальство.

З огляду на викладене, водний транспорт є сезонним водокористувачем і тільки шостим відповідно до встановлених правилами експлуатації пріоритетів забезпечення водними ресурсами. Режими роботи водосховищ, у тому числі рівні води, встановлюються правилами експлуатації кожного елемента водогосподарської системи, з урахуванням прогнозу водності та інтересів усіх водокористувачів. Режими роботи водосховищ, які необхідні для водного транспорту, узгоджуються на засіданнях міжвідомчих комісій у басейнах основних річок країни.

Пропонується змінити систему затвердження правил експлуатації водних об’єктів і порядок встановлення режимів їх роботи, які відповідно до статей 16, 76 та 77 Водного кодексу України віднесені до повноважень Держводагентства та його територіальних органів. З метою виконання зазначених функцій при Держводагентстві створена Міжвідомча комісія по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ, яка продемонструвала свою ефективність. Комісія створена з метою раціонального та комплексного використання водних ресурсів великих водосховищ, забезпечення водою населення і галузей економіки, з урахуванням екологічних вимог та потреб усіх учасників водогосподарського комплексу шляхом встановлення оптимальних режимів їх роботи. Комісію очолює голова Держводагентства, до її складу входять представники учасників водогосподарського комплексу, водокористувачі: Міненерговугілля, Мінагрополітики, Мінрегіону, Мінприроди, МОЗ, Мінінфраструктури, Держводагентства, ДСНС, Держрибагентства, Українського гідрометцентру, ДП «Укрводшлях». За пропозиціями комісії, Держводагентство розробляє водогосподарські режими роботи водосховищ та великих водогосподарських систем у басейнах річок Дніпро та Дністер відповідно до правил експлуатації водосховищ та інших нормативних документів, що регламентують роботу водосховищ, водогосподарських систем та споруд. Проекти режимів розглядаються та узгоджуються на засіданнях комісії.

Враховуючи, що затвердження правил експлуатації потребують 1103 водосховища та близько 50 тисяч ставків (водогосподарських систем), віднесення такого затвердження до повноважень Кабінету Міністрів України є недоцільним.

Не можуть бути підтримані зміни до статті 67 Водного кодексу України: щодо відміни заборони заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення чи знезараження цих вод; щодо скидання суднових стічних вод на внутрішніх водних шляхах на ходу і під час стоянки суден, навіть за умови їх оброблення та знезараження в суднових установках, а також ізольованого водяного баласту морського походження, прийнятого на судно в межах басейну Чорного та Азовського морів та знешкодженого (знезараженого) у судновій установці тощо.

Не може бути підтримана і Стаття 89 законопроекту «Державний нагляд (контроль) за забезпеченням безпеки судноплавства». Цією статтею передбачається здійснення державного нагляду (контролю) стосовно різних видів діяльності у галузі внутрішнього водного транспорту, у тому числі запобігання забрудненню навколишнього природного середовища на внутрішніх водних шляхах. При цьому здійснення такого нагляду покладається на спеціально уповноважений центральний орган влади з питань внутрішнього водного транспорту та (або) його посадових осіб. Відповідно до законів України державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у тому числі запобігання забрудненню, належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Суб’єкти управління у сфері внутрішнього водного транспорту та суб’єкти господарювання мають здійснювати власний (галузевий) контроль, а не державний нагляд (контроль).

У зв’язку з викладеним Комітет вважає за необхідне статтю 89 доповнити новою частиною такого змісту: «Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів» відповідно до статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Зважаючи на викладене, Комітет вирішив рекомендувати Комітету з питань транспорту проект закону України «Про внутрішній водний транспорт» (№ 2475а-3) за результатами розгляду Верховною Радою України у першому читанні направити на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.

Верховна Рада України