Міністерство культури України висловлює рішучий протест діям окупаційної влади Криму щодо здійснення будівельних робіт на території Бахчисарайського заповідника

Сьогодні, 9 грудня, у  Міністерстві культури  України відбувся брифінг на тему «Загроза втрати пам’яток Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника». В обговоренні питання проведення окупаційною  владою Криму будівельних робіт на території Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника взяли участь заступник Міністра культури України Тамара Мазур, голова Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України Яків Діхтяр, кандидат історичних наук Гульнара Бекірова, заступник директора НДІ пам’яткоохоронних досліджень Лідія Карпенко, національний координатор Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ) Анатолій Антонюк.

Тамара Мазур інформувала, що Міністерство культури отримало  інформацію про те, що окупаційна влада Криму підготувала будівельний проект на території Бахчисарайського історико-культурного заповідника, втілення кого планує розпочати найближчим часом. Цим проектом передбачається будівництво над Ханським  палацом – пам’яткою архітектури початку ХVI-XVIII ст. – металевого навісу загальним розміром 42х42 м на шістьох металевих опорах.

«Уже з’ясовано, що одна із запроектованих опор упреться в дах гарему. Будь яке коригування проекту шляхом перенесення цієї опори, яке хочуть терміново здійснити представники окупаційної влади, вочевидь призведе до зміни центру тяжіння і весь навіс з великою вірогідністю ризикує впасти на палац і призвести до значних ушкоджень та навіть руйнування історичної пам’ятки»,- сказала Тамара Мазур.

«Роботи, які окупаційна влада планує розпочати найближчим часом, передбачають розкриття черепного даху, що частково вже зроблено. У зимовий період, який вже розпочався, це призведе до повного знищення пам’ятки».

Вона також зазначила, що існуючий критичний стан, у якому наразі перебувають пам’ятки Бахчисараю, є безпосереднім наслідком дій окупаційної влади Криму. Оскільки Україною протягом 2010-2013 років було здійснено низку реставраційних робіт пам’яток Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника та підготовлено номінаційне досьє для включення Ханського палацу до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Завершенню цього процесу завадила окупація Криму з боку Російської Федерації.

«Мінкультури України  розцінює цей проект як ворожий акт, скерований на знищення унікального історичного та культурного об’єкта України, бо  йдеться про одну з найвідоміших пам’яток, пов’язаних з  історією та культурою кримськотатарського народу, репресивне ставлення до якого з боку окупантів є очевидним. Невипадковим та показовим є те, що підготовка до цього проекту здійснюється не публічно», - сказала Тамара Мазур.

«Міністерство культури України висловлює рішучий протест діям окупаційної влади Криму та вимагає терміново відмовитися від реалізації будівельного проекту на пам’ятці архітектури початку ХVI-XVIII ст. Ханський палац та припинити будь-які дії та роботи на об’єктах культурної спадщини на території АР Крим, згода на які не надана відповідними державними органами України».

Тамара Мазур також повідомила, що Мінкультури звернулося до ЮНЕСКО з вимогою направити на тимчасово окуповану територію АР Крим моніторингову місію ЮНЕСКО для здійснення всеосяжного моніторингу, у тому числі оцінки ситуації щодо збереження пам’яток, внесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Із обов’язковим залученням українських фахівців, які знайомі з особливостями кримських об’єктів культурної спадщини.

Кандидат історичних наук Гульнара Бекірова нагадала присутнім про важливість Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника як  історичної та культурної пам’ятки для всього кримськотатарського народу, який слугував йому центром інтелектуальної та культурно-національної згуртованості. Вона також відзначила, що Ханський палац історично мав стати центром Бахчисараю ще при закладанні міста. «Бахчисарай є серцем та душею кримськотатарської культури. Якщо згадати історію, то перший в Україні вищий навчальний заклад, а це приблизно в 1500 році, був збудований та   існував на території Бахчисарая. Попри всі політичні негаразди і переслідування, які сьогодні не вперше за свою історію переживає кримськотатарський народ, я хочу, щоб наш Бахчисарай і культурно, і політично, існував у лоні української держави», - додала Гульнара Бекірова.

Голова Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України Яків Діхтяр під час свого виступу відзначив знаковість об’єкта Ханського палацу як з точки зору історії так із точки зору культурної спадщини України.

Він зазначив, що при включенні об’єкта до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розглядається не лише комплекс пам’яток, а й його історичний аспект, особливість містобудування та архітектури.

«На жаль, так сталося, що почалася руйнація буферної зони Ханського палацу, в тому числі почали руйнуватися об’єкти, які заслуговують на те, щоб вони були включені до Державного реєстру пам’яток як об’єкт архітектури та містобудування. Разом зі знищенням інтелектуального надбання знищується і пам'ять про народ», - сказав Яків Діхтяр.

Він зазначив, що зараз надзвичайно важливо зупинити будівельні роботи, які відбуваються на території Бахчисарайського заповідника і розпочати  консерваційні та аварійні роботи, а вже потім приступати до реставрації пам’ятки.

«Застосовані зараз до пам’ятки заходи можуть привести до ще більшої руйнації Ханського палацу», - сказав Яків Діхтяр.

Національний координатор Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ІККРОМ), кандидат технічних наук Анатолій Антонюк відзначив, що з огляду на його великий досвід у проведенні реставрації пам’яток, він вважає неприпустимим застосування подібних заходів з проведення реставраційних робіт до пам’ятки Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника. Та докласти  всі необхідні зусилля, щоб зберегти ті залишки національної культури кримськотатарського народу, які залишилися до наших днів.

«Україна доклала великих зусиль і коштів, щоб зберегти пам’ятки  в Криму і я думаю, що це абсолютний нонсенс, коли реставрацією займаються некомпетентні люди без досвіду роботи з пам’ятками такого масштабу», -  сказав  Анатолій Антонюк.

Урядовий портал