Після 23-річної перерви в польотах успішний бізнесмен повернувся в кабіну «Грача»

Друге льотне життя Олександра Андреєва розпочалося непросто. Ніхто не знав, що робити з офіцером. Перерва в польотах — аж 23 календарних роки! У цивільній авіації вже після п’ятирічної паузи треба проходити повний курс перенавчання.

— Є ідеї? — спитав комбриг.

— Прошу дві спроби, з інструктором, а потім візьму управління на себе. Одразу зрозумію, моє чи ні. Відчую, коли щось не так, відійду від справи, нікого не мучитиму, — відповів Олександр.

— Відчайдушно... Треба подумати, — сказав комбриг, і через деякий час мобілізований льотчик мав свій шанс. Два десятиліття як у воду канули. Він полетів, та ще як полетів...

Кривавий 2014-й, важкі бої, втрати українського війська зарубцювалися на серці Олександра. Вони були надзвичайно важкі, але треба розуміти, що ворог нашпигував район бойових дій величезною кількістю сучасних засобів ППО та що 2014-го ми мали Іловайськ, батальйонно-тактичні групи росіян у себе в тилу. Авіація, особливо штурмова, активно прикривала наші війська з повітря й завдавала ударів по ворожих угрупованнях. На ті сотні бойових вильотів утрати авіації були незначні, хоча й дуже болючі.

У Кремлі не були готові до такого протистояння, коли повстала вся Україна, мобілізувалися тисячі людей із бойовим досвідом, «афганці», миротворці, запрацював потужний волонтерський рух, за короткий час вітчизняна «оборонка» поставила в стрій сотні одиниць бойової техніки.

— У нас у бригаді є літак, на фюзеляжі якого — емблема із цифрою 600. Це не бортовий номер, а кількість бойових вильотів цього красеня. Він вижив у Афганістані, тепер тут... Уявляєте, яка неймовірна енергетика в цього Су-25 і як упевнено почувається льотчик у його кабіні. Ця впевненість відіграє важливу роль у нашій професії.

Су-25 для Олександра — то не просто літак. «Грача» він полюбив до нестями. Кабіну штурмовика льотчик називає не інакше як робочим кабінетом. Вона не така, як в інших типах бойової авіації, а простора, із чудовим оглядом, що дає змогу успішно працювати по землі. Адже штурмовик здебільшого завдає бойові удари з візуальною прив’язкою льотчика до цілі та місцевості. Одинадцять точок підвіски озброєння роблять літак справжньою повітряною фортецею. І ключове його призначення — робота по землі.

Російські військові «стратеги», схоже, цього не знають, бо збитий «Боїнг» МН-17 спершу приписали українському льотчику Волошину на штурмовику Су-25!

— Ми аж роти пороззявляли з подиву, коли прочитали цю новину в Інтернеті, — розповідає Олександр. — І сумно, і смішно. Як їм таке взагалі спало на думку. Су-25 має на озброєнні ракети класу «повітря-повітря» — Р-60, але вони для близького повітряного бою. Як літак на висоті 7000 метрів може уразити ними ціль на висоті 10 000?

Свого часу Олександр Андреєв керував власним хлібозаводом. Чоловіка не раз нагороджували, сватали у велику політику, однак...

Нині він не політик і не бізнесмен, а захисник України, один із найкращих пілотів у Повітряних Силах.

Юрій Ігнат, «Народна армія»

Міністерство оборони України