З понівеченою осколками гранати й кулею рукою спецпризначенець Вадим продовжував бій
На початку червня 2014 року Вадим Царенко у складі підрозділу виконував завдання поблизу Маринівки. Під час зачистки одного з районів від ворога наші військові потрапили в засідку
— Усе сталося несподівано... Ми їхали на двох БТРах і раптом з лісосмуги по нас почали стріляти снайпери. Згодом запрацювали великокаліберні кулемети і гранатомети, — згадує Царенко. — Нас було 46 бійців, а з боку противника — засідка на цілу колону. Ми відкрили вогонь у відповідь...
Невдовзі Вадим відчув удар у лікоть, але не надав цьому значення і продовжував стріляти по противнику. У вирі бою заступник командира батальйону майор Юрій Коваленко підповз до нього, адже побачив, що той весь закривавлений. Лише тоді Царенко побачив, що в лікоть йому увійшов осколок від гранати, а трохи вище влучила куля. З-під засуканого рукава стирчала оголена кістка. Замкомбата швидко вколов знеболювальне і наклав пов’язку. Офіцер взяв магазини пораненого і продовжив вести бій, прикриваючи підлеглого, якого один з побратимів вже виводив з-під обстрілу. Вадима посадили у вертоліт.
У польовому шпиталі хлопцю прочистили рану, наклали гіпс. Наступного дня відправили до Дніпра, а звідти до Одеси, де прооперували.
Лише згодом Вадим дізнався, що в тому бою було поранено п’ятьох його побратимів і, на превеликий жаль, один товариш загинув від кулі снайпера. Бойовики ж зазнали значно більших втрат — наші військові розгромили їхню засідку вщент.
Згодом Вадим дізнався ще одну сумну звістку: в липні під час мінометного обстрілу загинув його рятівник майор Юрій Коваленко. Тоді боєць твердо вирішив служити у війську за будь-яких обставин, повернутися до своїх побратимів і продовжувати справу тих, хто віддав життя за Батьківщину. За кілька місяців він повернувся до свого полку спеціального призначення, правда, вже у ремонтний взвод. За весь цей час він неодноразово бував у районі АТО, брав участь у різноманітних операціях. За сумлінну службу і бойові звитяги Вадима Царенка нагороджено орденом «За мужність» III ступеню.
Наталія Задверняк, «Народна армія»
Міністерство оборони України
Для добавления комментария пожалуйста авторизируйтесь или зарегистрируйтесь.