Попри все: в Україні триває будівництво унікального польового табору «Широкий Лан»

Геннадій КАРПЮК, «Україна Молода»

Міжвидовий центр підготовки частин та підрозділів «Широкий Лан», що на Миколаївщині, продовжує свою розбудову в плановому режимі.

Будівництво унікального польового табору не змогли зупинити ані погодні негаразди, які останнім часом неабияк дошкуляли Україні, ані штучно роздуті у соцмережах та в ЗМІ «циклони із присмаком зради».

Я на власні очі пересвідчився, коли приїхав до навчального центру, що згадане будівництво не зупинилося: люди там працюють настільки активно, наскільки їм дозволяє погода.

Жодних інших чинників, які б впливали на процес, не існує. Об’єкти справді перебувають у майже 60-відсотковій готовності.

Це табірне містечко є дебютним у низці подібних проектів. Його реалізацію можна вважати своєрідним викликом як для проектантів, так і для оборонного відомства.

Цей майданчик став своєрідним полігоном і для будівельників, архітекторів, фахівців з військової логістики, планування тощо.

«Розумні» казарми...

— Темпи будівництва планові. Ми практично не відстаємо від графіка, — наголошує Олександр Войналович, керівник проекту ТОВ «Вінницька будівельна компанія», яка здійснює генеральний підряд на виконання робіт зі спорудження житлових казарм для військовослужбовців. — На сьогодні повністю збудовано корпуси всіх 11 казарм. У більшості з них встановлені вікна, поступово приступаємо до внутрішніх робіт. Зараз заповнюємо стелі сандвіч-панелями, вже привезено матеріали для утеплення підлоги — незабаром займемося цим. Необхідні матеріали нині заносимо в казарми, словом, будівництво не припиняється. Звісно, алгоритм виконання певних видів робіт доводиться коригувати з урахуванням погодних особливостей, але вони не впливають на нашу здатність виконати зобов’язання перед Міністерством оборони і здати об’єкти вчасно та з відповідним рівнем якості виконання.

Коли трішки потеплішає, запевняє Олександр Войналович, будівельники почнуть заливати стяжки та підлогу, готуватимуть системи каналізації й водопостачання для заведення їх у призначені місця. А потім настане черга і кінцевого оздоблення всіх об’єктів.

Маємо пояснити, якими будуть майбутні казарми сучасного табірного містечка навчального центру. Це металеві каркаси, встановлені на потужному фундаменті, зашиті сандвіч-панелями. Стіни мають аналог утеплення, що відповідає товщині кладки з чотирьох цеглин. Тобто метрової товщини! Підлога і стеля мають також системи утеплення, гідро- й пароізоляції. Кожна казарма розрахована на дві роти (240 чоловік) і поділена відповідно центральною перегородкою. У кожній її частині будуть свої спальні та службові приміщення: кімнати для командирів, теплопункти, електрощитові, сушарки, душові кімнати, туалети тощо. Передбачена тут і одна казарма для жінок — її облаштують, враховуючи саме «жіночу» специфіку.

— Визнаю, що теперішнього сезону нашим головним ворогом стали вибрики погоди, — продовжує Олександр Войналович. — Але ми добре розуміємо, наскільки важливо зараз для сектору безпеки виконати роботи з будівництва табірного містечка у визначені терміни. Нам вдається регулювати динаміку виконання робіт. Якщо у певний час нам заважає снігопад, дощ, буревій, то ми відпрацьовуємо у вихідні або змінюємо профіль робіт, беручись за завдання всередині приміщень. Тобто, намагаємося максимально ефективно використати той час, який у нас є. Іще одне: жодних проблем із фінансуванням та іншими моментами, які залежать від Міноборони, на цьому будівництві не виникало.

— Які зауваження чи висновки для наступного будівництва таких от табірних комплексів можна зробити на основі добутого вами на «Широкому Лані» досвіду? — запитую в Олександра Войналовича.

— На мою думку, Міністерство оборони має сформувати чітку і грамотну систему експлуатації цього комплексу, — зазначає пан Войналович. — Що я маю на увазі. З урахуванням того, що тут в основному перебуватиме перемінний склад, доцільно подбати про створення підрозділу чи організації професійної обслуги, адже у табірному комплексі працюватиме багато складних механізмів. І за їхню безпечну та коректну експлуатацію має хтось відповідати. Наприклад, обладнання, яке закладається у теплопункти, містить чимало сучасних технологічних рішень. Потрібно мати досвід та відповідний рівень освіти, щоб належно його експлуатувати.

— Цікаво, а що таке теплопункт, яка його функція?

— Кожна казарма матиме власний теплопункт, якщо дуже просто — це автоматизований регулятор подачі тепла в приміщення. Тобто, якщо в казармі немає заселення, можна суттєво знизити там температуру повітря. Це дає неабияку економію ресурсів. Те саме й із системою вентиляції та кондиціонування: в кожній казармі вона регулюватиме як внутрішній температурний режим, так і подаватиме свіже повітря. Тут будуть усі умови — душові, пральні, туалети. Ці споруди без зайвої скромності можна назвати «розумними» казармами. Тому, повторюся, досвіду сантехніка замало, аби бути на «ти» з таким обладнанням. Інакше його можна просто загубити.

...І повна екологічність

— А що буде навколо казарм після того, як їх введуть в експлуатацію?

— Згідно з генпланом, між усіма казармами буде бетонна проїзна дорога, на решту території повернемо той чудовий чорнозем, який ми згортали, коли починали будівництво, й засіємо його спеціальним сортом газонної трави. І його, як і «розумну» техніку, теж варто підтримувати у належному порядку — такі газони потребують кваліфікованого догляду. Створимо тут і повне автономне водозабезпечення — влаштуємо належну кількість артезіанських свердловин, систему водопідготовки перед її використанням. Каналізаційна напірна станція працюватиме у повному циклі переробки стоків у відстійниках iз подальшою їх біологічною очисткою. Тобто, це буде своєрідне невеличке місто — і без відходів — з повною екологічністю циклу життєдіяльності.

Цікаво, що тут здебільшого працюють місцеві люди — із навколишніх сіл і містечок. А це нові робочі місця — майже 100 людей працевлаштувалися на будівництві і заробляють непогані гроші. Це зварювальники, монтажники, фахівці з бетонних робіт та інших будівельних й інженерних спеціальностей. Утім розвиток полігонної інфраструктури нашого війська створює нові робочі місця не тільки під час будівництва, а й потребуватиме у подальшому формування обслуговуючих структур, а це певне вирішення проблеми працевлаштування для бага­тьох українців і розвитку окремих громад.

Також мені пощастило навідати будівництво котельні. Воно цікаве тим, що спочатку встановлюють привезені, кожен окремим тягачем, величезні котли, а тільки потім навколо них зводитимуть приміщення. Причому котельню будують з урахуванням можливої перспективи розбудови цього містечка. Адже ці 11 казарм є лише першою чергою проекту. Так само закладені й резерви потужності для очисних споруд та інші розрахунки. Друга черга передбачає будівництво іще приблизно такої ж кількості казарм.

— Ми готові співпрацювати надалі з Міноборони, незважаючи на те, що є багато охочих тикнути пальцем і сказати буцімто ми не працюємо. Зокрема, звинувачують у тому, що байдикуємо, та ще й гроші, ви­бачте на слові, «пиляємо», — зазначає Олександр Войналович. — Приїздіть шановні критики і критикани та й самі переконайтеся: будівництво наше живе і просувається до своєї кінцевої мети. Ми почали роботу тут навесні торік, і плануємо все завершити так, як зазначено у договорі — до кінця 2018-го.

Із навчань — у зону комфорту

Тим часом будівельники іншого підрядника — компанії «РІСТ» — працюють над прокладенням доріг, комунікацій, зводять сучасні котельню і величезну їдальню, де одночасно зможуть харчуватися приблизно 2,5 тисячі осіб.

— Коли ми починали рік тому роботу, тут було чисте поле, — каже очільник дільниці ТОВ «РІСТ» Сергій Носаченко. — У нас уже є фундамент та каркас під КПП. Зробили тимчасову під’їзну дорогу з бетонних плит. Завдяки їй ми в будь-яку погоду завозимо будматеріали й будівництво практично не зупиняється. Готовий каркас і дах їдальні, ось буквально днями маємо встановлювати металопластикові вікна у пройми.

А їдальня тут справді гігантська. Її обідня зала виконана у формі літери «Т». Вона має верхній та нижній — підвальний — рівні. Вже зроблено 70% опалубки для заливання бетонного перекриття підвалу, спроектованого для технологічного обладнання їдальні.

— Ця їдальня — унікальна споруда в своєму класі, адже розрахована на обслуговування за добу щонайменше 5 тисяч осіб. Звісно, цих людей потрібно швидко і якісно обслугувати. На другому рівні їдальні будуть цехи для готування, обробки і зберігання провіанту, — пояснює Сергій Вікторович.

* * *

Саме так з’являється нова культура мілітарної архітектури та військового будівництва. Адже настав час оновлювати і ці речі, осучаснювати їх разом з усім контекстом осучаснення країни.

Люди, які захищають свою державу, мають готуватися до цієї місії в нормальних умовах. Звісно, полігон — не будинок відпочинку, тренуватися інколи доведеться навіть у несприятливих умовах, адже воювати їм доведеться за будь-якої погоди.

Але повертатися із навчальних місць вони повинні у власну зону прийнятного для сучасної людини комфорту. І цей комфорт стане цілковитою реальністю вже до кінця року.

Геннадій КАРПЮК, «Україна Молода»

Міністерство оборони України