Стан антикорупційної нормативно-правової бази та механізми її виконання суб’єктами декларування обговорено під час навчань з підвищення кваліфікації працівників Апарату Верховної Ради

У дискусії взяли участь представники Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, Апарату Національного агентства з питань запобігання корупції та Апарату Верховної Ради.

На початку заходу керівник відділу з питань запобігання корупції Управління кадрів Апарату Верховної Ради Олег Храпко зазначив, що на порядку денному сьогодні стоять два питання – обговорення антикорупційної нормативно-правової бази та особливості застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» щодо заходів фінансового контролю. О.Храпко наголосив, що ці питання стосуються кожного суб’єкта декларування.

У свою чергу, директор департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Валерій Саєнко наголосив, що на сьогоднішній день Закон України «Про запобігання корупції» посідає перше місце в ієрархії нормативно-правових актів вказаної сфери. Та всі його норми застосовуються на практиці. І не заважаючи на той факт, що проведено три кампанія електронного декларування протягом останніх двох років залишається актуальними багато питань технічного, практичного характеру та правозастосування цього Закону.

В.Саєнко порекомендував звертати увагу на рішення Національного агентства з питань запобігання корупції і наголосив на важливості вчасного подання декларації, оскільки недотримання своєчасності подання декларації породжує багато проблем. Він навів статистичні дані, відповідно до яких минулого року було близько 18 тисяч повідомлень про несвоєчасне подання та неподання декларацій. Він нагадав, що за неподання декларації настає кримінальна відповідальність, а за несвоєчасна подання декларації – адміністративна. Якщо говорити про питання відповідальності, справу щодо цього розглядає суд і встановлює поважність чи неповажність причин. Зараз розробляється проект рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, яким має бути визначено орієнтовний перелік цих поважних причин.

О.Храпко звернувся до фахівців Національного агентства з питань запобігання корупції з запитанням, чи правильним є подання двох декларацій суб’єктом декларування у разі проходження конкурсу на певну посаду, зокрема з пакетом кандидата на посаду і перед призначенням за результатами проведення конкурсу протягом одного календарного року.

У відповідь, керівник другого відділу департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Хохлов погодився, що виникла деяка колізія між Законом «Про запобігання корупції» і Законом «Про державну службу» та надав роз’яснення, що Законом України «Про державну службу» чітко прописано, що суб’єкт, як кандидат конкурсу повинен подавати декларацію за минулий рік, тобто він подає щорічну декларацію. С.Хохлов зазначив, що вже є роз’яснення Нацдержслужби з цього питання, які були підтримані Національним агентством з питань запобігання корупції.

Учасники заходу обговорили ряд важливих та актуальних питань, які виникають у процесі заповнення декларації, зокрема правильність оформлення цифрового підпису та його термін дії, найбільш типові помилки, які виникають у процесі заповнення декларацій, а також можливість використання гарячої лінії, у разі виникнення запитань.

Верховна Рада України