У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність»

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко відкрила слухання. Вона, зокрема, нагадала присутнім, що 6 вересня 2016 року Верховною Радою України було прийнято рішення про проведення 27 вересня 2016 року парламентських слухань на тему: «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність». Перший заступник Голови українського парламенту також наголосила на тому, що проведення парламентських слухань відбудеться на найвищому міждержавному рівні. Зокрема, після завершення певних протокольних заходів до слухань приєднаються Президент України Петро Олексійович Порошенко та Президент Держави Ізраїль Реувен Рівлін. І.Геращенко також повідомила, що у парламентських слуханнях беруть участь члени уряду, священнослужителі, дипломатичний корпус, народні депутати України, представники національних товариств, представники діаспори, зокрема президент Світового конгресу українців, іноземні гості, правозахисники, науковці та дослідники Голокосту. Учасники заходу вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання. До учасників слухань звернулися член Комісії з увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру Софія Ярова; голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович; діяч українського єврейського руху Йосиф Зісельс; президент Світового конгресу українців Євген Чолій; академік Іван Дзюба та інші. Присутні заслухали доповідь першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Ірини Подоляк.  До учасників слухань звернувся також голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин   Григорій Немиря. Він наголосив, що боротьба проти всіх форм расової та етнічної ненависті, антисемітизму, ксенофобії, дискримінації, а також проти переслідування за релігійними переконаннями, гарантування всім особам, які проживають на території України, рівного ефективного захисту проти дискримінації за будь-якою ознакою завжди мають бути пріоритетами постійної дії.  «Це справді дуже правильно, що ми зібралися сьогодні, щоб обговорити ті нещадні 48 годин бійні у Бабиному яру, адже ці вихідні не лише знаменують 75 річницю того дня, коли загони вбивць з айнзатцгруп СС розпочали свою криваву роботу, вони також знаменують початок Нюрнберзького процесу (п’ять років потому), під час якого міжнародний військовий трибунал судив 22 провідних нацистів за їхні злочини – у Бабиному яру та багатьох інших місцях нашої Батьківщини і всієї Європи», - сказав Григорій Немиря. "Сьогодні у Бабиному Яру ми все ще дуже легко вирізняємо місце, де відбулася та бійня, а перебуваючи біля меморіалу та згадуючи ті жахи безмежного зла, ми замовкаємо". За словами Голови Комітету, попри всі недоліки закону, які ми маємо в Україні, ми увічнили в своїх серцях ключовий спадок Нюрнберзького трибуналу. Адже те, що сталося у судовій залі 600 на Площі Правосуддя у Нюрнбергу вперше в історії людства заперечило безкарність країни-агресора за її жорстокі злочини. Злочин геноциду було визначено і внесено у міжнародні пакти завдяки тому, що сталося у Нюрнберзі. Політик нагадав, що світ пройшов довгий шлях, щоб побудувати міцну структуру міжнародного кримінального правосуддя, і коли ми згадуємо про Бабин Яр, ми повинні згадати, що за останні 23 роки міжнародна спільнота створила шість великих трибуналів за військові злочини. Так, Югославський конфлікт на початку 1990-х показав нам – у Сребрениці та інших місцях – що інші люди, окрім нацистів, були в змозі створити свій власний Бабин Яр. І саме ця паралель нарешті змусила Раду безпеки ООН притягнути до відповідальності воюючі сторони в Югославії за їхні злочини проти людяності. "І нарешті, сьогодні, коли ми є країною, яка стала жертвою агресора Росії, який захопив наш Крим і вторгся на Донбас, я також хочу вказати на ще один спадок, який залишили по собі події, що вшановуватимуться світом цими днями. Злочин агресії нагадує нам про вирок, винесений у Нюрнберзі, де проти архітекторів нацистського режиму було висунуто сильне звинувачення у злочинах проти миру",- підкреслив Григорій Немиря. За його словами, сьогодні всі повинні сподіватися, що політичні і військові лідери по всьому світу засвоїли спадок Нюрнбергу і знають, що їхня відповідальність за жорстокі злочини – або скоєні напряму, або в якості керівників, які мали повноваження завадити таким злочинам і покарати тих, хто їх вчинив – рано чи пізно їх наздожене.    "Тому один із спадків Нюрнбергу, і я не можу сказати спокута, адже ніщо не спроможне спокутати те, що сталося у Бабиному Яру, полягає в тому, що добі безкарності за жорстокі злочини проти миру настав кінець. Так, деяким з лідерів, відповідальним за масові вбивства цивільних та незаконні військові дії, поки що вдалося уникнути лави підсудних. Але вони більше не можуть сподіватися, що їм вдасться уникнути міжнародного правосуддя, претендуючи на законне або політичне право на безкарність.  Саме ті люди, які здійснили правосуддя у Нюрнберзі, створили найкраще вшанування і подбали про те, що з втрачених життів виросло щось варте, пристойне і людяне",- сказав Григорій Немиря. Він наголосив, що  боротьба проти всіх форм расової та етнічної ненависті, антисемітизму, ксенофобії, дискримінації, а також проти переслідування за релігійними переконаннями, гарантування всім особам, які проживають на території України, рівного ефективного захисту проти дискримінації за будь-якою ознакою завжди мають бути пріоритетами. «Ми маємо гостро і швидко реагувати на будь які прояви дискримінації», - сказав Григорій Немиря. Учасники парламентських слухань наголосили на необхідності належного вшановування трагедії Бабиного Яру. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру та злочин Голокосту є сьогодні невід’ємною складовою національної пам’яті Українського народу. Як зазначалося під час слухань, Бабин Яр є спільним місцем пам’яті жертв нацизму – українців, євреїв, ромів та інших. Із вересня 1941 до кінця вересня 1943 року він був місцем регулярних розстрілів та захоронень, які проводили органи окупаційної влади міста Києва. Оцінки кількості жертв сягають щонайменше 100 тисяч осіб, понад дві третини з яких були євреями. Виступаючі звернули також увагу на те, що серед жертв Бабиного Яру – військовополонені, члени ОУН, мирні жителі різних політичних поглядів, віросповідань та національностей. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру повинна бути позбавлена будь-яких політичних спекуляцій, ґрунтуватися на шанобливому ставленні до всіх жертв нацистського тоталітарного режиму. «Україна вшановує жертв Бабиного Яру на найвищому державному рівні. Для збереження й увічнення пам’яті жертв Голокосту та нацистського терору було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх навчальних закладів із всесвітньої історії та історії України. Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії», - наголошувалося під час виступів. Учасники слухань зазначають, що й надалі необхідно плекати в українському суспільстві атмосферу толерантності на основі усвідомлення історичних уроків Голокосту та інших геноцидів. Під час заходу йшлося також й про те, що збереження історичної пам’яті є ознакою європейської демократичної держави, фундаментом розвитку громадянського суспільства. Для майбутніх поколінь трагедія Бабиного Яру має бути нагадуванням, яку велику ціну платять народи, здобуваючи мир.У слуханнях взяв участь Президент Держави Ізраїль Реувен Рівлін. Із заключним словом до присутніх звернувся Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.