Відбулася третя панель: "Політичний діалог та побудова консенсусу" Другої Міжпарламентської конференції "Грузія, Молдова та Україна: посилення міжпарламентського компоненту регіонального і безпекового співробітництва та розвиток взаємодії з ЄС та НАТО"

 

Модератор панелі - Петрас Ауштревічіус, член Комітету у закордонних справах Європейського Парламенту (Литва) від Групи Альянсу лібералів та демократів для Європи, відкриваючи дискусію, зазначив: «Впевненість і консенсус потребують чимало зусиль, часу, навіть витрат, але якщо є політичний діалог для того, щоб дійти бажаного результату, тоді потрібен консенсус і, зрештою, має бути згода поміж сторонами.

Регіон, про який сьогодні ми говоримо, не змушує нас нуднувати. Багато чого у ньому відбувається, що слід брати до уваги, коли йдеться про політичний діалог. Анексовані і окуповані території, території, які відмежовуються. Все це можна владнати тільки шляхом політичного діалогу і консенсусу. Це найменш витратний варіант».

Модератор, завершуючи свій вступ, звернувся із запитанням «Які перспективи досягнення політичного консенсусу в Україні?» до першого доповідача - Голови Верховної Ради України Андрія Парубія.

А.Парубій як приклад політичного консенсусу голосування у Верховній Раді 7 червня щодо Закону «Про Вищий антикорупційний суд». Він зазначив, що за цей закон проголосувало 317 народних депутатів з 420-ти. «Фактично нам вдалося в парламенті досягнути консенсусу по питанні, яке здавалося для багатьох навіть непрохідним. І багато хто критично ставився в цілому, що можна досягнути цієї мети», - зазначив він.

А.Парубій акцентував на ролі парламенту в цілому. «Бо без розуміння ролі парламенту важко збагнути і важливість компромісу і консенсусу», - додав він, висловивши переконання, що парламенту знаходиться в центрі прийняття рішень в демократичній цивілізованій державі. За його словами, це ключове розуміння для пошуку компромісу і консенсусу.

А.Парубій навів приклад з української історії, згадавши яким був розклад політичних сил у Верховній Раді на початку 90-х рр. минулого століття, коли спостерігалася повна розгубленість усіх політичних діячів і усіх ключових політичних сил. Тоді під парламент прийшли десятки і сотні тисяч людей з однією вимогою - проголошення незалежності. І український парламент приймає рішення про проголошення незалежності України. «У найважчий період української державності своє слово сказав український парламент», - наголосив він.

А.Парубій навів ще кілька прикладів з української історії початку третього тисячоліття, коли український парламент знову брав відповідальність на себе, коло була подолана політична криза у 2004 р., коли потрібно було виводити країну з кризи після революції Гідності у 2013-2014 рр. «Лише український парламент став тим єдиним центром прийняття рішень, який дозволив зупинити кровопролиття і дозволив вийти з політичної кризи», - сказав він.

З доповідями під час Третьої панелі виступили лідер Парламентської більшості Парламенту Грузії Арчіл Талаквадзе, Президент Європейського Парламенту (2002-2004) Пет Кокс, член Сейму Литовської Республіки Андрій Кубілюс, посередник високого рівня, розширення повноважень парламентських та політичних партій Пітер Ванхутте.

 Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, підсумовуючи, сказав: «Я переконаний, що ця конференція дає нам великий шанс і великий крок вперед для розуміння тих проблем, які є в наших трьох країнах, для розуміння взаємовідносин із Європейським Союзом і євроатлантичною спільнотою, і дає ще один крок для розвитку наших держав».

Верховна Рада України