Вивчення Антарктики: Україна планує проводити спільні наукові дослідження з Китаєм, Малайзією та Туреччиною

Україна почне співпрацювати у галузі антарктичних досліджень з Китаєм та Малайзією, а також розширюватиме співробітництво з Туреччиною. Такої домовленості було досягнуто під час 40-ї Консультативної наради з Договору про Антарктику, що завершилася 1 червня у Пекіні. Україна брала участь у заході як одна з 29 Консультативних Сторін Договору про Антарктику.

«Під час двосторонніх зустрічей з делегаціями КНР та Малайзії ми домовилися провести переговори щодо співпраці і за їх результатами підписати меморандуми про науково-технічне співробітництво в галузі антарктичних досліджень. З Туреччиною такий меморандум уже підписано, тож з її представниками ми обговорювали напрями подальшої взаємодії. Зокрема, з Китаєм для нас важливим є здійснення спільних наукових досліджень, обмін науковцями на станціях, співпраця у сфері логістики. Стосовно ж Малайзії та Туреччини, які не мають власних станцій в Антарктиді, то вони мають бажання долучатися до проведення досліджень на українській станції «Академік Вернадський». Наше завдання створити для цього відповідні умови», – розповів Дмитро Чеберкус, очільник української делегації, директор департаменту науково-технічного розвитку МОН.

Він відзначив, що торік турецькі науковці вже брали участь у короткострокових дослідницьких проектах на базі нашої інфраструктури. Вони вивчали біологію морів та процес танення льодовиків. Результати цих досліджень та вдячність українським партнерам були озвучені турецькою стороною під час наради.

Українська делегація також домовилася про проведення спільних заходів з колегами з Франції, зокрема, культурних, на базі Французького інституту.

Крім того, для України велике значення має участь у міжсесійній контактній групі з обговорення майбутніх викликів антарктичної науки. Створити відповідний орган запропонувала Австралія. Ця ж країна очолить групу.

«Розташування української станції «Академік Вернадський» дає змогу проводити унікальні спостереження, оскільки саме в цьому районі Антарктиди відбувається найшвидше танення льодового покриву. Щонайменше за двома напрями – морської біології та моніторингу танення льодового покриву континенту – ми маємо чудові перспективи для розширення міжнародного наукового співробітництва», – відзначив Дмитро Чеберкус.

За його словами, результати досліджень за першим напрямом є значимими для ефективного проектування мережі морських підохоронних районів на заході Антарктичного півострова. Попередню роботу з визначення таких районів нині проводять Аргентина та Чилі, й у перспективі до неї зможе долучитися Україна. Розширення мережі підохоронних районів навколо станції «Академік Вернадський» допоможе Україні закріпити свою присутність в регіоні та розвивати різнопрофільну діяльність за межами станції.

Не менш важливими є і безперервні моніторингові дані з «Академіка Вернадського» щодо танення льодового покриву. Станція розташована у зоні найбільш динамічного потепління атмосфери і скорочення морського льоду. Ця інформація вже зараз дає можливість розуміти, наскільки швидким та значним буде вплив від скорочення антарктичного льоду на глобальне підвищення рівня моря протягом 21 століття і у віддаленій перспективі.

Окрім обговорення актуальних питань з управління різними видами людської діяльності в Антарктиці, сторони також обрали нового Виконавчого секретаря Секретаріату Договору про Антарктику. Ним став кандидат від Уругваю, пан Альберту Люберасу. Він очолюватиме Секретаріат упродовж 5 років.

Нагадаємо, що раніше, під час візиту української делегації до Австралії, сторони домовилися про співпрацю у сфері антарктичних досліджень. Так, відбуватиметься обмін досвідом щодо проведення антарктичних експедицій й ефективного управлінням антарктичними станціями. А українські вчені братимуть участь у конкурсах наукових проектів, які фінансуються австралійською стороною.

Довідково

З 20 травня до 1 червня 2017 р. у м. Пекін (КНР) відбулася чергова 40-а Консультативна нарада з Договору про Антарктику та 20-а нарада її основного дорадчого органу – Комітету з охорони навколишнього середовища.

У нараді взяли участь делегати з 29 Консультативних Сторін Договору про Антарктику (Аргентина, Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Велика Британія, Еквадор, Індія, Італія, Іспанія, Китай, Республіка Корея, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Перу, Польща, РФ, ПАР, США, Фінляндія, Франція, Чехія, Чилі, Швеція, Україна, Уругвай та Японія); а також з 16 держав, що наразі не мають консультативного статусу (Білорусь, Венесуела, Данія, Казахстан, Канада, КНДР, Колумбія, Ісландія, Малайзія, Монако, Пакистан, Португалія, Румунія, Словаччина, Туреччина та Швейцарія).

На розгляд делегатів було подано 47 робочих документів, 175 інформаційних документів, 23 довідкових документи (зокрема, 2 спільно підготовлені Україною та Туреччиною) та 14 документів Секретаріату Договору про Антарктику. Усі документи розглядались на пленарних засіданнях, у двох постійних робочих групах: з правових та інституціональних питань; з питань наукового співробітництва, операційних питань та з питань туризму та неурядової діяльності, а також у Комітеті з охорони навколишнього середовища. Крім того, приймаючою стороною було організовано спеціальне засідання під назвою «Наша Антарктика: охорона і освоєння».

Урядовий портал