Заява Міністерства культури України щодо знищення "будинку Шевченка" у місті Оренбург Російської Федерації

Міністерство культури України вкрай обурене фактом знищення в Оренбурзі будинку, в якому під час свого заслання перебував  Тарас Шевченко. Відсутність належної реакції з боку офіційної влади РФ на цей безпрецедентний акт вандалізму, а по суті згода на  порушення як міжнародних норм, так і внутрішнього законодавства Росії, свідчить про продовження політики агресивного ставлення до історії та культури українського народу та прав українців як найбільшої національної меншини, що проживає на території Російської Федерації. 

Знесений будинок мав не лише унікальне меморіальне значення через пов’язаність із Тарасом Шевченком як постаттю світового значення, 200-річчя якого нещодавно відзначалося на найвищому міжнародному рівні (на Генеральній конференції 37-ї сесії ЮНЕСКО ювілей включено до Календаря пам’ятних дат 2014–2015 років), але й відповідно до закону РФ «Про охорону об’єктів культурної спадщини (пам’ятки історії та культури) народів Російської Федерації» будинок має статус пам’ятки історії Федерального значення (код пам’ятки 5610019000).

Знищення такого важливого об’єкта культурної спадщини заради розміщення на його місці автостоянки комерційного банку яскраво засвідчує демонстративну безвідповідальність російських державних органів по відношенню як до власного законодавства, так і щодо взятих Росією міжнародних зобов’язань. 

Зокрема, у цьому випадку грубо порушено положення «Декларації ЮНЕСКО, щодо навмисного знищення культурного надбання», яка прийнята на тридцять другій сесії у 2003 році у Парижі Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 

До того ж, знищивши будинок, пов'язаний з іменем українського національного Генія Тараса Шевченка, Росія порушила положення ратифікованої нею Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, яка зобов’язує сторони-підписанти «…створити необхідні умови для того, щоб особи, які належать до національних меншин, мали можливість зберігати та розвивати свою культуру, зберігати основні елементи своєї самобутності, зокрема релігію, мову, традиції та культурну спадщину».

Той факт, що російська влада не вжила жодних заходів для того, аби не допустити знищення пам’ятки, а також те, що цей злочин не розслідувався протягом тривалого часу, є черговим підтвердженням репресивної політики російської влади щодо всього, що пов’язане з історією та культурою українського народу в Росії.

З огляду на вчинений акт вандалізму щодо об’єкта культурної спадщини, важливою для України та української національної меншини у Росії, Міністерство культури  України ініціює звернення до ЮНЕСКО та до Ради Європи з метою розгляду питання про відповідальність Російської Федерації за порушення міжнародних зобов’язань щодо збереження культурної спадщини та дотримання прав національних меншин.

Урядовий портал