35 років незалежності: історія, що триває у боротьбі

У 1991 році Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності. Це сталося 24 серпня — у день, коли депутати зібралися на позачергову сесію. За рішення тоді проголосував 321 народний обранець, що становило конституційну більшість. В Українському інституті національної пам'яті наголошують: саме цей документ заклав правовий фундамент сучасної держави.

Однак незалежність не народилася за один день. Ще 16 липня 1990 року парламент ухвалив Декларацію про державний суверенітет, яка проголосила верховенство українських законів, право на власні символи та економічну самостійність. А вже 1 грудня 1991-го українці сказали своє слово на всеукраїнському референдумі: 90,32% учасників підтримали незалежність. У голосуванні взяли участь понад 31,8 мільйона громадян.

Відтоді Україна пройшла довгий шлях: 1992-й — затвердження синьо-жовтого прапора, 1996-й — ухвалення Конституції, 2004-й — Помаранчева революція, 2013–2014-й — Революція Гідності, а далі — російська агресія та повномасштабне вторгнення. Кожна з цих подій змінювала суспільство і саме розуміння того, що означає бути незалежними.

Сьогодні незалежність — це не лише політичний статус. Це право самостійно обирати курс, захищати кордони, зберігати мову й культуру. За це право українці платять найвищу ціну: його захищають військові, рятувальники, медики, волонтери та мільйони цивільних. 35 років — це не просто дата. Це історія, яку Україна продовжує творити щодня.