Конкурс на «Моршинську»: стрічку перерізали, а труба досі не з'єднана

7 вересня АРМА провела електронний аукціон і вибрала управителя арештованих корпоративних прав групи IDS Ukraine — тієї самої, що виробляє «Моршинську». Було п'ять заявок і три раунди. Виграла компанія з управління активами «Укркапітал», яка запропонувала винагороду 0,01%. Її найближчий конкурент, юрбюро «Пріоритас», просив 0,90%.

Порахуймо, що це означає на практиці. За перше півріччя 2026 року IDS Ukraine отримала майже 3,95 млрд грн доходу і 188 млн грн чистого прибутку, а сама АРМА розраховує отримати від управління цими правами понад мільярд за рік. З будь-якої бази переможець заробить десятки, максимум перші сотні тисяч гривень на рік — за управління активом вартістю від 5 до 8 млрд. Витрати при цьому зовсім іншого порядку: банківська гарантія понад 100 млн, близько 150 млн на страхування, щомісячні платежі державі десятками мільйонів. А ще за три місяці після підписання акта приймання-передачі треба вкласти весь чистий прибуток за 2023–2025 роки в державні облігації — це 2,192 млрд за розрахунком самої АРМА. Сотні мільйонів авансом проти кількох десятків тисяч винагороди. Тому агентство зобов'язане перевірити таку пропозицію як аномально низьку. І якщо легального доходу майже немає, то або учасник не збирається виконувати умови, або розраховує на щось, чого в договорі не написано.

Питання є і до самої конструкції конкурсу. Переможець належить Сергію Бєлашову — власнику банку «Український капітал» і депутату Полтавської облради. У 2023 році ВАКС обирав йому запобіжний захід у справі НАБУ і САП про закупівлі газу для «Укрзалізниці»; вироку досі немає, і презумпція невинуватості діє для всіх. Але журналісти, які розібрали всіх п'ятьох учасників, побачили інше: у частини компаній матеріальна база — на рівні орендованого принтера, кілька не мають трирічного досвіду управління промисловими активами, а в одного є власні марки води, що за профільним законом закриває доступ до активу. На конкурс, де єдиний критерій — ціна, прийшли саме ті, кого ціна влаштовує.

Далі — актив, який фізично неможливо передати. АРМА віддає в управління не заводи: за ухвалами Шевченківського райсуду 2022 року це корпоративні права, торгові марки і промислові зразки. Нерухомість, обладнання, сировина й кошти на рахунках не передавалися. Переможець отримує оболонку. Ті самі ухвали, за позицією компанії та юристів, забороняють відчужувати акції, але не забороняють акціонерам ними користуватися, тоді як закон №4503-IX вимагає управляти активами, якими не можна ні користуватися, ні розпоряджатися. Міноритарії вже оскаржують у суді право АРМА управляти їхніми акціями, а компанія додає, що оцінка активу втратила чинність — без неї договір підписувати не можна. Паралельно у ВАКС два роки триває позов Мін'юсту про стягнення 100% корпоративних прав у дохід держави, і розгляд на завершальній стадії: задовольнять — актив піде Фонду держмайна, а договір втратить предмет. Торік ВАКС також зобов'язав НАБУ розслідувати можливе перевищення повноважень посадовцями АРМА на попередньому відборі управителя. Разом — договору немає, три суди і дозвіл АМКУ попереду.

Окрема історія — кібератака. 18 серпня, за чотири дні до кінця прийому заявок, АРМА повідомила про хакерську атаку на свої сервери й пов'язала її зі спробами зірвати конкурс, згадавши «тривожну синхронність» між втручанням, інформаційними хвилями та запитами медіа й нардепів. 7 вересня ця теза повторилася в релізі про підсумки аукціону. А 8 вересня профільний департамент СБУ письмово відповів: даними ні про кібератаку на системи АРМА в той період, ні про втручання в роботу Prozorro він не володіє. І головне: за листом самого агентства від 3 вересня, факт атаки не підтверджено, а збій сервісів реєстру арештованих активів 17–18 серпня, за висновками кіберзахисту АРМА і CERT-UA, стався виключно з апаратних причин. Тобто 3 вересня агентство пише спецслужбі, що атаки не було, а 7 вересня каже країні, що аукціон відбувся попри атаку.

Є і те, чого в переможних релізах немає. Арешт накладено на 100% корпоративних прав, хоча з підсанкційними особами пов'язано близько 49%. Решта, за даними самої групи, — родина Патаркацішвілі з британським громадянством (34,83%), уряд Грузії (7,73%) і міноритарії (7,45%), і до російського чи білоруського капіталу вони стосунку не мають. 7 вересня The Guardian написав, що представник родини готовий іти до міжнародних судів. Коректніша модель карає саме підсанкційних осіб, не зачіпаючи добросовісних співвласників: конфіскація їхньої частки через ВАКС дала б той самий результат без побічних жертв.

Прогноз — не факт, і автор був би радий помилитися. Найближчі тижні підуть на перевірку аномально низької пропозиції: переможець подасть обґрунтування, комісія його прийме, а публічної відповіді, за рахунок чого фінансуються сотні мільйонів витрат, швидше за все не буде. Навіть якщо договір підпишуть до кінця осені, реального управління цього року не станеться — попереду акт приймання-передачі, чинна оцінка і дозвіл АМКУ, а це місяці. Управитель залишиться управителем на папері, бюджет надходжень не побачить, а справа у ВАКС тим часом дійде до фіналу. Найгірший сценарій тихіший за нуль: договір визнають дефектним уже після того, як управитель почне ухвалювати рішення в органах підприємств, і відмотати їх назад майже неможливо. І кожен такий епізод підвищує ціну наступного конкурсу: професійні управителі, побачивши цю конструкцію, до інших активів не прийдуть. А в портфелі АРМА десятки тисяч активів, і серед них є ті, де зупинка виробництва означає не втрачений прибуток, а зупинене тепло взимку.