Корецький назвав п'ять пріоритетів для української дипломатії

Під час наради послів України очільник уряду визначив п'ять стратегічних напрямів роботи дипломатичного корпусу. Перший і безумовний пріоритет — оборона та розвиток оборонно-промислового комплексу. Корецький наголосив, що ухвалені рішення мають якомога швидше ставати контрактами, виробництвом і поставками.

Прем'єр нагадав про домовленості в Анкарі щодо фінансової підтримки України на цей рік і закликав послів зберегти цей рівень на наступний період. Окремо він звернув увагу на необхідність тримати в полі зору весь ланцюг ухвалення рішень у країнах перебування, аби блокувати можливі затримки постачання зброї.

Другим пріоритетом є максимально швидкий рух України до членства в ЄС. Корецький запевнив, що уряд продовжить роботу попередніх кабінетів, забравши все найкраще та підсиливши. Йдеться про інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС, промисловий безвіз, приєднання до платіжної системи SEPA та захист українських виробників.

Третій пріоритет — фінансова стійкість держави. Завдяки кредиту ЄС на 90 млрд євро базову потребу в зовнішньому фінансуванні на цей рік забезпечено, але є додаткова потреба через ситуацію на полі бою. Тому уряд актуалізує бюджет до кінця 2026 року та план на 2027-й і потребуватиме підтримки дипломатів у залученні додаткових коштів.

Четвертий напрям — енергетична стійкість і залізнична інфраструктура. Фонд підтримки енергетики вже акумулював понад 2 млрд євро, але незабезпечена потреба перед зимою — близько 650 млн євро. Україна відмовляється від відновлення радянських ТЕЦ на користь нової розподіленої генерації. Послам у країнах СНД поставлено завдання залучати допомогу для відновлення залізничного парку після російських атак.

П'ятий пріоритет — економічна дипломатія. Корецький зазначив, що посли мають координувати економічну команду України за кордоном. Експортна стратегія до 2030 року передбачає збільшення експорту до 85 млрд доларів, акцент — на внутрішній переробці та експортноорієнтованих товарах.

Окремим тактичним викликом він назвав посилення російських атак у Чорному морі, зокрема на судна з зерном. За оцінками уряду, це вплине на продовольчу безпеку та інфляцію: лише здорожчання пшениці може коштувати світу близько 65 млрд доларів на рік, а з урахуванням інших культур — до 150 млрд доларів.