Чи вдасться ворогу "розділити" Київ: що кажуть про мости

Усі мости в Києві — об'єкти критичної інфраструктури, тож вони завжди були й залишаються потенційною ціллю для ворога. Саме тому військові так наполегливо просять не публікувати фото чи інформацію про стан цих споруд: будь-яка деталь може допомогти оцінити їхню вразливість. Це стосується і гігантських переходів через Дніпро, і звичайних шляхопроводів.

Захист таких об'єктів — це комплекс заходів, ключовий серед яких — протиповітряна оборона. В уряді також затвердили концепцію інженерного захисту "Країна-фортеця", яка має посилити стійкість інфраструктури до ударів.

Однак є велика різниця між "по мосту можуть вдарити" і "одним ударом його зруйнують". Мости проєктують із значним запасом міцності, розраховуючи на величезні навантаження та екстремальні умови. Пошкодження окремих елементів не обов'язково призведе до обвалення всієї споруди. Водночас конструкції не тестували на стійкість до сучасних балістичних ракет, тому точні наслідки можна прогнозувати лише за аналогією з реальними випадками.

Чи можна кількома ударами знищити позакласний міст повністю? Навряд чи. А от пошкодити проїзну частину — цілком імовірно. Але й це не катастрофа: відновлення дороге, проте не надто тривале. Згадаймо Антонівський міст у Херсоні, який витримав безліч ударів, або Керченський — рух там відновили доволі швидко.

Тут важлива роль українських будівельників. На початку повномасштабного вторгнення багато іноземних компаній забрали техніку й поїхали, а наші фахівці будували фортифікації, втрачали обладнання на передовій і одразу після деокупації міст у 2022-му взялися відновлювати шляхи. Зберегти цих людей — інженерів, зварювальників, операторів техніки — критично важливо. Без них жодне відновлення неможливе, і про це варто пам'ятати заздалегідь, а не коли міста замерзають без світла.

Тож погрози "розділити Київ на два береги" — радше спроба посіяти паніку, ніж реалістичний сценарій. Стійкість — це не лише захист, а й здатність швидко відбудувати зруйноване.