Китай та Індія відреагували на ухвалений Конгресом США законопроєкт про санкції проти Росії

У МЗС Китаю заявили, що американські обмеження не повинні заважати економічній і торговельній співпраці Пекіна з іншими державами. Про це відомство написало в X (Twitter) у четвер, 17 вересня.

«Економічна та торгова співпраця між Китаєм та іншими країнами не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна зазнавати втручання або примусу з боку третіх сторін. Китай виступає проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві і не санкціоновані Радбезом ООН», — заявив речник МЗС Китаю Го Цзякунь.

В Індії теж відреагували на документ. У МЗС країни заявили, що «взяли до відома» ухвалений законопроєкт, але Нью-Делі й надалі купуватиме енергоносії у різних постачальників, орієнтуючись на «ринкову динаміку». Там додали, що останніми місяцями порушували це питання з американськими партнерами й чітко висловлювали позицію щодо можливого погіршення двосторонніх відносин, а також готовність вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів.

Раніше на ухвалення законопроєкту відреагували і в Росії. Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Москва стежить за розвитком ситуації, назвав дії США «недружніми» і зауважив, що додаткові санкції ускладнять пошук мирного врегулювання в Україні.

Законопроєкт про нові санкції проти Росії внесли до Сенату США у квітні 2025 року. Його співавторами стали сенатори Ліндсі Ґрем і Річард Блюменталь. Спочатку документ передбачав 500% мита на імпорт товарів із країн, які продовжують закуповувати російську нафту та іншу сировину. У червні 2025 року адміністрація Трампа намагалася змусити Ґрема пом'якшити законопроєкт, а згодом з'явилася інформація, що документ можуть суттєво змінити перед ухваленням.

10 липня 2026 року Ґрем повідомив про домовленість із Білим домом щодо нової версії законопроєкту, а 16 вересня його остаточно підтримала Палата представників. У новій редакції документ передбачає повноваження президента США запроваджувати мита до 100% проти країн, які й далі купують російські енергоносії, а також розширення обмежень проти російського військового керівництва, фінансового та енергетичного секторів, іноземних постачальників і суден тіньового флоту.