Латвія напередодні виборів: хто замінить «росіян» у парламенті та що це значить для України
3 жовтня Латвія обирає парламент, і вже зараз зрозуміло: коаліція буде новою. Головне питання — чи втримає країна проукраїнський курс.
Наприкінці травня уряд Латвії струснуло: прем'єрка Евіка Сіліня пішла у відставку через те, що заміну міністра оборони не погодили з коаліціянтами. До виборів залишалося менш ніж пів року, тож розпустити Сейм було неможливо — політикам довелося шукати тимчасовий формат співпраці.
Праволіберальна «Нова єдність», яка має найбільшу фракцію, встигла пересваритися з партнерами настільки, що посаду прем'єра передали Андрісу Кулбергсу — лідеру опозиційного «Об'єднаного списку». І це змінило розклад: якщо на початку року рейтинг цієї політсили був менше 10%, то зараз, за даними Latvijas fakti, за неї готові голосувати 23,6% — перше місце і збереження посади прем'єра за Кулбергсом.
Для України це добрий сигнал. За три з половиною місяці на чолі уряду Кулбергс не послабив підтримку Києва: країни домовились про спільне будівництво заводу ударних дронів, а нинішній уряд блокує зняття санкцій з путінських олігархів. Питання лише в тому, хто стане партнером по коаліції. «Нової єдності» там майже напевно не буде — конфлікт між політсилами тягнеться з 2023 року. Не увійде туди й Союз зелених та селян. А от «Національний альянс», який майже завжди був при владі з 2011 року, — майже гарантований учасник. Партія займає безкомпромісно проукраїнську позицію, але її рейтинг — лише близько 11%, тож потрібен ще хтось.
Інтрига — за кого голосуватимуть російськомовні виборці. Раніше перше місце завжди брала партія, що представляла їхні інтереси, але коаліцію щоразу формували без неї. Після повномасштабного вторгнення «Злагода» взагалі не подолала 5-відсотковий бар'єр, а пропутінська «Стабільність!» Алексєя Рослікова пройшла з 6,8%. Тепер проти Рослікова відкрита кримінальна справа за підозрою в допомозі державі-агресору та розпалюванні ворожнечі, він утік до Білорусі, а рейтинг його партії — 2,5%. «Злагода» має лише 1,7%. Частина цих голосів, як вважається, відійде «Суверенній силі» та «Асоціації нових латишів» — разом 9–10%, але ці партії працюватимуть в опозиції. А чимала частка може дістатися «неросійській» популістській партії «Латвія на першому місці».
Її лідер — мільйонер і забудовник Айнарс Шлесерс, який позиціонує себе як «латвійський Трамп». Партія підтримує вступ України до ЄС, але не до НАТО, бо проти цього виступають США. Проросійською її назвати не можна: там уже заявили, що не створять коаліцію з силами, які не засудили вторгнення. Водночас у програмі є пункти для російськомовних виборців — повернення кількох предметів російською у середній школі та зняття обмежень на транзит російського зерна. Загалом це класична правопопулістська сила з обіцянками знизити податки й зекономити бюджет, включно з ідеєю об'єднати МВС і Міноборони. Їй прогнозують друге місце з понад 12%. Оскільки партія Кулбергса відмовилася від коаліції з низкою сил, у неї фактично два варіанти — «Латвія на першому місці» або далекі ідеологічно «Прогресивні». Тож склад майбутньої більшості вже майже видно. Питання лише в тому, чи не похитне популіст у коаліції проукраїнський курс Риги.
