У Литві хочуть відкрити архіви КДБ, але з захистом персональних даних
Литовський депутат Арвідас Анушаускас пропонує змінити закон, щоб документи КДБ не закривали повністю через один захищений рядок. Історичні матеріали мають лишатися доступними.
У Литві розглядають можливість змінити правила доступу до архівів КДБ та інших радянських репресивних і розвідувальних структур. Депутат Сейму Арвідас Анушаускас наполягає: якщо в документі є інформація, яку закон захищає, її можна прибрати або знеособити, а решту відкрити для дослідників.
«Якщо потрібно захистити прізвище одного з таємних співробітників КДБ, який зізнався, то захищати слід саме ці дані, а не закривати всю справу. Історичний документ не може ставати недоступним лише тому, що в ньому є один рядок, який охороняється законом», — пояснив політик.
Особливо це актуально для справ, де йдеться про людей, які після відновлення незалежності Литви офіційно зізналися у співпраці з радянськими спецслужбами. Зараз такі матеріали часто закривають повністю, що, на думку автора ініціативи, ускладнює роботу історикам і громадськості.
Якщо поправки ухвалять, установи, які зберігають документи, матимуть 12 місяців на перегляд обмежених матеріалів. Їм доведеться привести доступ у відповідність до нових правил.
Нагадаємо, що минулої весни Сейм уже відхиляв ідею публічного розкриття списків колишніх агентів КДБ. Після цього в країні вибухнув скандал: журналісти виявили, що деякі депутати, а також чинний президент Гітанас Науседа приховували своє членство в Компартії СРСР. Науседа це визнав, назвавши вчинок юнацьким, і зауважив, що це було майже 40 років тому.
