500% мита й паперовий слід: що насправді змінює закон про «пекельні санкції»

Минулої пʼятниці Трамп підписав закон, який уже охрестили «пекельними санкціями». Найгучніша цифра в ньому — стеля мита на російські товари у 500 відсотків. Щоправда, торгівлі майже не лишилося: США ввозять з Росії на три-пʼять мільярдів доларів на рік — добрива, паладій, збагачений уран, тоді як до війни було близько 30 мільярдів.

Робоча стаття закону інша. Протягом 30 днів після підписання, тобто до 18 жовтня, президент має підняти мито до 100 відсотків на товари з країн, які входять до пʼятірки найбільших покупців російської нафти чи газу і не припинили купувати. Плюс пʼятірка тих, хто найбільше допомагає обходити нафтові санкції. По нафті це Китай, Індія, Туреччина та європейці, які досі приймають «Дружбу». По газу список виглядає несподівано: поруч із Китаєм там європейські покупці російського СПГ і Японія, хоч для них прописано вихід — частка менша за 15 відсотків російського газового експорту плюс доведене скорочення.

Формально вибору в президента немає: у тексті стоїть shall, «зобовʼязаний». Але вибір захований поруч. Мито — «до 100 відсотків», а наступний пункт прямо дозволяє торгпреду США тримати ставку в діапазоні «більше нуля і до ста». Один відсоток закон виконує. І ще 10 днів на письмове обґрунтування в Конгрес перед введенням мита — зручний уповільнювач. Зеленський, подякувавши за підпис, одразу переніс розмову на застосування: підпис і застосування тут дві різні події.

Окремою статтею президент може взагалі не застосовувати будь-яку санкцію, обмеження чи мито з цього закону. Потрібне одне — письмове засвідчення Конгресу, що так вигідніше національним інтересам США, плюс пояснення. Схвалення Конгресу не потрібне, заблокувати він цього не може. А от скасувати санкції остаточно — процедура зовсім іншої ваги: Росія має підписати мирну угоду, яку прийме український уряд, і припинити бойові дії, після чого 30 днів Конгрес вивчає рапорт і може ухвалити резолюцію несхвалення. Вимкнути тимчасово легко, зняти назавжди — важко.

Кілька речей виведені з-під дії закону прямо в тексті, без жодного рішення: продовольство, ліки, гуманітарка, розвідка, 270 днів на згортання бізнесу в Росії, паливо для реакторів і все, що стосується NASA. Показова деталь — під 500-відсоткове мито не підпадає збагачений уран для американських АЕС. Конгрес виписав виняток рівно для того російського товару, який США поки не мають чим замінити.

Коли це стане відчутним, видно з календаря: Brent тримається вище 107 доларів, Ормузька протока фактично не працює з лютого, дизель в Америці перевалив за шість доларів за галон, а 3 листопада — проміжні вибори. Стовідсоткове мито на китайські й індійські товари означає дорожчі полиці в американських магазинах і ще один поштовх ціні нафти. Тиждень тому Трамп публічно просив Київ не бити по російських НПЗ саме через пальне — людина, яка просить про це, не введе через місяць мито з тим самим ефектом. Намір адміністрації буде видно зі списків: закон вимагає за 30 днів внести туди конкретних людей, банки і судна.

Але головне в цьому законі не мита. Указні санкції проти Росії він переписав у статут — скасувати їх розчерком пера більше не можна. Окремим рядком виведено з-під удару виплати за кредитами G7 і ЄС Україні, які обслуговуються з доходів від заморожених російських активів, а банки, що тримають ці активи, не зобовʼязані повертати Росії нараховані відсотки. Тепер будь-яке послаблення для Москви вимагає від Трампа підпису під документом, який прочитають і Конгрес, і преса. Домовитися про це в телефонній розмові вже не вийде — доведеться лишати слід на папері. Саме цього Кремль уникав увесь рік перемовин.