PEP-статус: що це таке і чому він не дорівнює вироку

У фінансовому моніторингу PEP-перевірка — це не пошук доказів правопорушення, а спосіб оцінити ризики, пов'язані з впливом, доступом до публічних коштів, ліцензій чи закупівель. Якісна перевірка підтверджує особу, її функцію, зв'язки та джерела статків, але результат не повинен автоматично вести до відмови.

Відповідно до Закону України №361-IX, політично значущими є національні або іноземні публічні діячі, а також діячі міжнародних організацій. Це можуть бути чинні або колишні посадовці — визначальним є характер функції, яку доручила держава чи міжнародна організація. До національних публічних діячів закон відносить, зокрема, президента, урядовців, нардепів, керівників центральних органів влади, членів керівних органів НБУ, вищих суддів, найвище військове керівництво, послів і керівників окремих держпідприємств.

Члени сім'ї та пов'язані особи не стають PEP лише через зв'язок, але підпадають під окремі заходи перевірки. До родини належать, зокрема, подружжя, діти, пасинки, батьки, усиновлювачі, опікуни. Пов'язаною може бути особа зі спільним бенефіціарним володінням або тісним діловим зв'язком. Випадковий знайомий чи міноритарний акціонер не має отримувати такий статус без доказів.

Єдиного реєстру всіх PEP не існує, тож перевірка вимагає кількох джерел: офіційні сайти органів влади, парламентські сторінки, державні реєстри, Реєстр декларацій НАЗК, медіа та комерційні бази. Важливо спершу усунути ризик збігу з тезкою, підтвердити посаду, повноваження та дати каденції. Потім будують карту зв'язків — компанії, спільне володіння, трасти, посередників.

Сигналами для поглибленої перевірки можуть бути повноваження щодо бюджетів чи закупівель, статки, що не збігаються з доходами, непрозорі транзакції з держпідприємствами, використання компаній-оболонок або зв'язки з юрисдикціями з високим рівнем корупції. Проте жодна ознака окремо не доводить правопорушення.

Цікавий нюанс: чинне законодавство не встановлює фіксованого терміну дії PEP-статусу після звільнення. Після припинення повноважень суб'єкт моніторингу щонайменше 12 місяців враховує триваючі ризики. Якщо за цей час операції були низькоризиковими, посилені заходи можна припинити — але рішення має спиратися на аналіз, а не лише на календар.

PEP-статус — це фактор контролю, а не готовий висновок. Відмова клієнту лише через статус суперечить ризик-орієнтованому підходу, а якщо суб'єкт моніторингу відмовляє, він має письмово обґрунтувати рішення протягом п'яти робочих днів.