Посилки vs борги: чому Україна сперечається за мільярди не з кредиторами, а з власним бюджетом
Поки уряд і партнери тиснуть на Раду заради ПДВ на посилки до 150 євро (це ~10 млрд грн на рік), Україна майже не говорить про можливість списати частину з десятків мільярдів доларів боргу. Час зняти табу з цього питання?
Дискусія про оподаткування малих посилок розпалилася не на порожньому місці. Євросоюз і МВФ прямо пов'язують подальше фінансування України з ухваленням відповідних законів. Проте прогнозований ефект для бюджету — близько 10 млрд грн на рік, що становить приблизно чверть мільярда доларів. Для порівняння: зовнішня допомога, якої потребує країна, обчислюється десятками мільярдів доларів щороку.
Натомість питання, яке чомусь залишається на маргінесі, — це державний борг. Після реструктуризації 2024 року Україна скоротила номінальну вартість реструктуризованого боргу більш ніж на третину (близько $9 млрд), а економічна вартість вимог кредиторів упала приблизно на 60%. Це масштабно, але світова практика знає випадки, коли кредитори погоджувалися на втрату 70–90% теперішньої вартості своїх вимог.
Історичні приклади промовисті: Росія у 2000 році домоглася haircut близько 51% на майже $32 млрд боргу, Аргентина у 2005-му — майже 77% на понад $60 млрд, Ірак у 2006-му — майже 90% на $18 млрд. Дослідження, що охоплює 180 реструктуризацій у 68 країнах, показує: середній haircut становив 37%, а у випадках, коли урізали не лише строки, а й номінал, — сягав майже 65%.
Особливо показова ситуація з МВФ. Україна — один із найбільших боржників Фонду, має борг близько $15 млрд і справно його обслуговує, фактично беручи нові кредити, щоб віддавати старі. Аргумент, що МВФ ніколи не прощає борги, не зовсім точний: за програмами HIPC та MDRI 36 найбідніших країн отримали повне боргове полегшення. Так, це були спеціальні механізми, але хіба найбільша війна в Європі з часів Другої світової не є достатньою підставою для винятку?
Питання не в тому, щоб механічно списати все. Зовнішній борг — це різні категорії кредиторів із різними правилами. Але якщо ми готові сперечатися за кожні 10 млрд грн податків, чому так мало говоримо про можливість зменшити майбутні боргові платежі на мільярди доларів? Можливо, проблема не лише в тому, скільки Україна збирає, а в тому, скільки їй доведеться віддавати.
Читайте також
