Повоєнні вибори: депутати кажуть, що без медіа вони будуть фікцією

У парламенті триває робота над законодавством про перші повоєнні вибори, хоча активної роботи в робочій групі, створеній у грудні 2025 року, зараз немає. Останнє засідання групи відбулося ще в червні, але восени планують повернутися до реєстрації законопроєктів. Основою для обговорень став драфт, підготовлений Центральною виборчою комісією.

Заступниця голови Комітету з питань організації державної влади Аліна Загоруйко зазначила, що робоча група поділена на сім підгруп, і деякі вже мають готові напрацювання. Вона наголосила, що питання черговості виборів — президентських чи парламентських — досі відкрите, і воно буде політичним. Водночас ЦВК пропонує спочатку провести президентські вибори, адже їх адмініструвати легше.

Учасники групи сходяться на тому, що перші вибори після війни мають відбутися не раніше ніж через шість місяців після припинення воєнного стану. Цей строк дозволить відновити роботу медіа, оновити виборчий реєстр і забезпечити участь військових, переселенців та українців за кордоном. Водночас Володимир В'ятрович зауважив, що затягувати не варто: більш ніж дев'ять місяців було б перебором.

Щодо медіа, то депутати вказують на серйозні виклики. Загоруйко акцентує на загрозі дезінформації та FIMI, а Тетяна Циба — на самоцензурі та запиті суспільства на емоційний інформаційний фаст-фуд. Голова Комітету свободи слова Ярослав Юрчишин переконаний: без конкурентного медіапростору вибори будуть фікцією. Він пропонує створити фонд підтримки локальних медіа, припинити «Єдиний марафон» і відновити конкурентне мовлення, а також створити платформу стратегічних комунікацій при Кабміні.