Програма уряду Корецького: що здивувало економістів

Уряд Сергія Корецького оприлюднив програму діяльності, яка, схоже, писалася в авральному режимі. У документі, що нагадує корпоративний план із чиновницьким канцеляритом, економісти помітили кілька тривожних сигналів.

Найбільше здивувало повне ігнорування промислової політики. У програмі немає жодної згадки про концепцію розвитку промисловості, хоча війна прискорює деіндустріалізацію. Оборонний сектор, який отримує основні фінансові вливання, дедалі більше залежить від імпортних комплектуючих, що погіршує зовнішньоторговельний баланс — цьогоріч дефіцит сягне $60 млрд.

У фінансовому блоці уряд робить ставку на зовнішні позики: $49 млрд у 2026-му та $52 млрд у 2027-му. Водночас планується приватизація «Сенс Банку» та «Укргазбанку», що може принести до 15 млрд грн, хоча охочих купити банки під час війни знайдеться небагато.

Соціальний блок не вражає новизною. Замість конкретних кроків для подолання безробіття, яке сягає 12–14% серед економічно активного населення, уряд реанімує ідею нового Трудового кодексу. А обіцянка «побудувати одну з найефективніших державних систем у Європі» на тлі планів просто «пережити зиму» виглядає щонайменше дивно.

Позитивним моментом можна вважати намір сформувати до 2027 року портфель проєктів відновлення обсягом понад $50 млрд та збільшити частку валового нагромадження основного капіталу до 24% ВВП. Утім, чи вдасться реалізувати ці плани, залежатиме від того, чи переживе сам уряд найближчу зиму.