Рахункова палата завершує третю фазу реформи: що змінилося
Україна потребує прозорості у використанні державних коштів. Рахункова палата завершує черговий етап реформ — і вже має конкретні результати.
Для країни, яка воює, відбудовує зруйноване і водночас готується до вступу в ЄС, довіра до державних фінансів — стратегічний ресурс. Її формує не лише звітність, а й незалежний аудит, моніторинг і публічна підзвітність. Саме тут ключову роль відіграє Рахункова палата України.
Останніми роками установа активно модернізується. Наприкінці 2024 року набрав чинності оновлений закон про Рахункову палату, який розширив її повноваження, посилив гарантії незалежності та дозволив впроваджувати сучасні підходи до фінансового контролю.
У 2023 році оновили методології фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту діяльності — тепер вони відповідають міжнародним стандартам ISSAI. Паралельно відбувалося практичне навчання аудиторів: під час другої фази проєкту EU4PFM провели понад 1100 робочих сесій і понад 120 навчальних заходів.
Окремий напрям — аудит консолідованої фінансової звітності. Він дозволяє незалежно оцінювати, чи можна довіряти фінансовій інформації, яку подають держоргани, місцева влада та міжнародні програми. Це критично важливо для відновлення країни та євроінтеграції.
Наступний етап — третя фаза EU4PFM — має закріпити досягнуте. Пріоритети: подальший розвиток аудиторської практики, управління якістю, професійний розвиток персоналу, стратегічне планування та підвищення впливу результатів аудитів на управління державними коштами.
Як зазначають у Рахунковій палаті, кінцева мета — суспільна довіра. Бо незалежний аудит, виконання рекомендацій і парламентський контроль — це те, що робить державні фінанси прозорими, а країну — готовою до європейського майбутнього.
