Краматорськ у російських бюлетенях: як Кремль «обирає» депутата місту, яке не контролює

У окрузі № 15 разом із цими містами рахують 551 тисячу виборців. Кремлю, по суті, байдуже і до самого виборця, і до контролю над територією — потрібен папір, протокол, який потім ляже на стіл переговорів.

Показати виборцю «Єдиній Росії» було нічого: дефіцит пального, згорілі склади Wildberries, жодної перемоги на фронті. Картинку дала армія. 1 серпня Росія випустила по Києву 27 балістичних ракет, збити вдалося дві. У ніч на 5 серпня загинули 17 людей. Рейтинг ЄР у ВЦИОМ за той самий місяць пішов за ракетами: 32,1% на початку серпня і 39,2% через три тижні. Збіг у часі причини не доводить, та й у травні ВЦИОМ змінив методику. Але картинку «вас б'ють дронами, ми відповідаємо балістикою» Кремль отримав саме тоді, коли інших аргументів не лишилося.

Під цю картинку Москва четвертий рік добудовує те, що почала: запис чотирьох областей до статті 65 російської Конституції у 2022-му, «вибори» до окупаційних рад у 2023-му, 95,3% за Путіна в «ДНР» у 2024-му, нарізка округів у 2025-му. Тепер — вибори в Думу: сім округів на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі й Херсонщині плюс чотири в Криму й Севастополі. Для світу ці мандати нікчемні — ще 2022 року Генасамблея ООН 143 голосами відкинула анексію. Але адресат у них інший. Конституція Росії забороняє відчуження території, і на кожну вимогу Кремль тепер відповідатиме посиланням на «обранців».

Регіональну групу ЄР по окупованих областях очолюють не Пушилін чи Сальдо, а політики й адмірал з Москви: Водолацький, Москалькова, Ніконов, Касатонов. У самій Росії губернатори ведуть 54 групи з 57.

На Херсонщині всі четверо кандидатів округу № 187 — депутати окупаційної «облдуми». Від ЄР йде Олена Дмитрук, колишня власниця «Херсонліфту» й вдова нардепа Миколи Дмитрука, тепер перша заступниця голови «думи». У 2022 році вона агітувала земляків брати російські паспорти. Обвинувальний акт щодо неї прокуратура вже скерувала до суду, їй загрожує від 15 років до довічного. Поруч колаборанти — Раміль Замалтедінов (КПРФ), Іван Шумаков (ЛДПР) та Ігор Шепелін («Справедлива Росія»).

На Запоріжжі місцевого кандидата ЄР не знайшла. Округ № 93 дістався Олексію Тихомирову, депутату кримської «Держради». До 2014 року він засідав у Верховній Раді АР Крим від комуністів, після анексії очолив «Рахункову палату» як заступник. В Україні він з 2016 року підозрюваний у держзраді і під санкціями РНБО.

На Донеччині в Макіївському окрузі № 13 йде спецкор «Первого канала» Ірина Куксенкова, у Донецькому окрузі № 14 — депутат Держдуми Олександр Бородай, 2014 року «прем'єр ДНР». Обоє росіяни, тобто окупанти. У Горлівському окрузі № 15 колаборант Сергій Макаров з вугільного холдингу «Імпекс-Дон» змагається з уродженцем Смоленщини Андрієм Крамаром (ЛДПР), соратником Пушиліна. КПРФ висуває 27-річного Сергія Захарченка, сина першого ватажка «ДНР». У «Єдину Росію» йому, за даними «ОстроВа», дорогу закрив Пушилін.

На Луганщині обидва округи ЄР віддала колаборантам із «Народної ради ЛНР»: Денису Колесникову (Луганський округ № 25) та Івану Санаєву (Алчевський округ № 26). Проти них колаборанти від ЛДПР Максим Уваров і Галина Дуброва та від «Нових людей» Вадим Колесник і Володимир Жук. Групу «Справедливої Росії» по окупованих територіях очолює Сергій Арбузов, перший віцепрем'єр часів Януковича, розшукуваний в Україні.

Останні опитування перед забороною публікацій дають ЄР 37,4% у ВЦИОМ і 33% у ФОМ. Далі КПРФ з 13,1% і 10%, ЛДПР з 9,9% і 10%, «Нові люди» з 10,4% і 5%, «Справедлива Росія» близько 4%. Прогноз ВЦИОМ для ЄР від 51 до 53% збігся не з рейтингом, а з KPI Кремля «понад 50%». Окуповані території в цій арифметиці працюють як подушка. І це при тому, що за даними «Левада-Центру», на які посилається ICDS, 62% росіян хочуть переговорів з Україною. А обличчям партії, яка «інтегрує» ці землі, стала Марія Львова-Бєлова з першої п'ятірки, яку Міжнародний кримінальний суд розшукує за депортацію українських дітей саме звідти.

ЦВК України визнала ці «вибори» нікчемними, МЗС і розвідка попередили про наслідки. Але 2023 року окупаційні «вибори» засуджували міністри G7 спільною заявою. Цього разу окрім заяви International IDEA спільного міжнародного голосу не чути, а ЦВК України лишається закликати іноземців не надсилати спостерігачів. Моє пояснення мовчанню: переговорний трек за посередництва США, де Вашингтон не хоче дратувати Москву, і фокус Києва на ППО. Кремль цим користується.

Депутат від Краматорська сидітиме в Думі вже цієї осені. Якщо світ промовчить зараз, наступним кроком Москва вимагатиме саме місто.