Депутати-втікачі до РФ не отримають статусу Засновника України

Із 476 народних депутатів, які працювали у Верховній Раді I скликання, почесний статус «Засновник сучасної держави Україна» можуть отримати близько 170. Таку цифру називають в Українському інституті національної пам’яті. Водночас Асоціація народних депутатів України прогнозує, що статус отримають 150–160 осіб, а ще близько 240 планують представити до посмертного нагородження.

Проте сам факт роботи у парламенті I скликання не гарантує отримання статусу. Закон передбачає обмеження для тих, хто після проголошення незалежності діяв проти України. Віцепрезидент Асоціації народних депутатів Володимир Крижанівський розповів, що є близько 20–30 колишніх парламентарів, які не підпадають під дію закону. Частина з них живе в Росії або на окупованих територіях і не сприймає українську державність.

Крижанівський навів кілька прикладів. Колишній депутат Юрій Бабанський, який у 1990–1994 роках був народним обранцем, після розпаду СРСР оселився в Росії. Інший випадок — Олександр Рибін із Донеччини. Після окупації Новоазовська проросійськими силами він зателефонував Крижанівському зі словами: «Наши пришли!»

Статус Засновника не нададуть тим, хто вчиняв дії проти незалежності України, порушував суверенітет чи територіальну цілісність. Засновники отримують щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% зарплати нардепа поточного скликання. Перевіряти кандидатів допомагатиме СБУ — зокрема, щодо судимостей за злочини проти національної безпеки.

Станом на 14 серпня СБУ не надала даних про точну кількість колишніх депутатів, які не зможуть отримати статус. Саме I скликання Верховної Ради ухвалило Декларацію про державний суверенітет і проголосило незалежність України 24 серпня 1991 року.