Уряд Корецького затвердив програму дій: що обіцяє і де слабкі місця
Кабмін презентував амбітний план на 2026–2027 роки з чіткими KPI та дедлайнами. Але без фінансової картини і пріоритетів він ризикує залишитися списком побажань.
Уряд Сергія Корецького передав до парламенту Програму діяльності на 2026–2027 роки. Прем'єр запевняє: це не черговий формальний документ, а робочий план із конкретними завданнями, вимірюваними критеріями та персональною відповідальністю. І справді, наскрізна логіка, цілі та дедлайни — рідкість для українських урядових програм. Але чи достатньо цього, щоб не зачаруватися?
У документі чотири напрями: стійкість і мир, людський капітал, європейська держава та економічний розвиток. Кожен має три стратегічні цілі. Наприклад, Міноборони отримало операційну ціль перехопити ініціативу на полі бою та перенести бойові дії на територію Росії. Для цього планують масштабувати оборонні технології, створити єдину архітектуру даних із ШІ та спростити закупівлі озброєння. Критерії — 100% забезпечення потреб ЗСУ і втричі швидше впровадження нових рішень.
В економічному блоці Мінфін має утримати вартість держборгу на рівні до 5% річних і термін погашення не менш ніж 12 років. Водночас цьогоріч треба залучити 49 млрд дол. зовнішньої підтримки, наступного — 52 млрд. Частину з них ще доведеться шукати. Податкові надходження планують збільшити на 15% за рік і ще на 20% — за рахунок детінізації. В інфраструктурі — ремонти електростанцій на 8 ГВт, 800 МВт газової генерації та новий пункт пропуску на кордоні з Румунією.
Головні застереження — відсутність вартісних оцінок і прив'язки до бюджету, розмиті строки (дедлайн «2027» може означати і січень, і грудень) та брак пріоритезації. Особливо це видно в розділі про реформу держуправління, який прем'єр узяв під особистий контроль: там майже немає числових показників. Чи стоятимуть за цими цілями реальні гроші, стане зрозуміло після появи проєкту держбюджету-2027.
