Великий Бар'єрний риф: п'ять найкращих років і далі похмурі прогнози

Австралійські морські дослідники оприлюднили щорічний звіт про стан рифу — і в ньому є деталь, яку майже ніхто не помітив. На більшій частині рифу коралів не поменшало: вони або тримаються на тому ж рівні, або навіть додають. А за 40 років регулярних вимірювань найкращими виявилися саме останні п'ять.

Чому ж про це майже не чути? Як зазначає оглядач Б'єрн Ломборг, президент аналітичного центру Copenhagen Consensus Center, навколо теми виросла ціла PR-індустрія, яка заробляє на пророцтвах швидкої загибелі рифу. Ще 2012 року дослідники повідомили, що з середини 1980-х риф втратив половину коралового покриву, і передбачили, що до 2022-го його стане вдвічі менше. У 2014-му Guardian випустило інтерактивний некролог рифу, а у 2016-му журнал Outside оголосив його мертвим у віці 25 мільйонів років.

Натомість реальні цифри виявилися іншими. Уже 2021 року коралів було більше, ніж будь-коли від початку вимірювань у 1986-му. У 2022-му й 2023-му показники трималися на рекордних рівнях, а 2024-го побили власний рекорд. Науковці навіть перестали публікувати підсумкову цифру по всьому рифу — тож помітити це було непросто. Проте регіональні середні лишилися, і за ними можна вивести загальну картину: вона стабільно йшла вгору.

Далі, на думку автора, запрацював "новий щорічний ритуал": спершу добра новина, а потім — похмурий прогноз, який її заглушує. У 2021-му інститут, що стежить за рифом, наполягав, що перспективи лишаються "дуже поганими". У 2022-му BBC визнало, що коралового покриву не було стільки вже 36 років, але додало, що риф "надзвичайно вразливий". У 2023-му офіційний звіт говорив про "зупинку" відновлення. У 2024-му, на піку, вчені заявили, що до втрати всього рифу лишилося одне серйозне потрясіння. А 2025 року медіа вирішили, що кінець настав: BBC писало про найбільшу втрату коралів за всю історію вимірювань, CNN — що риф "загинув". Проте спад стався з найвищої позначки в історії, і 2025-й усе одно став четвертим найкращим роком за чотири десятиліття.

"Вісники біди" не здаються: двоє відомих морських біологів нещодавно попередили про "дуже високий ризик колапсу екосистеми". А за кілька тижнів з'явилися реальні дані — на півночі й у центрі коралів знову більшає, на півдні їхня кількість стабільна. Допоміг, зокрема, пізній мусон, що охолодив воду. Колапс знову відклався.

Варто згадати й про гроші: уряд Австралії та уряд Квінсленду з 2014 року витратили на програми для рифу понад 5 мільярдів австралійських доларів. Коли в липні ЮНЕСКО вирішило не вносити риф до списку загроженої світової спадщини, міністри подали це як визнання лідерства країни. Щоправда, за словами оглядача, єдині витрати, які доведено впливають на кількість коралів, — це боротьба з морськими зорями "терновий вінець". За найкращими оцінками, гроші на їхнє винищення додали лише пів відсоткового пункту покриву, тоді як реальне зростання становить 10–25 відсоткових пунктів.

Автор не заперечує, що загрози існують: з 2016 року коралове знебарвлення охоплювало риф шість разів, а показники коливаються, тож наступного року вони цілком можуть бути нижчими. Але коливання не дорівнює смерті. Екосистема, яка щойно видала п'ять найкращих років за 40, навряд чи на смертному одрі.