Верховна Рада на рекордному мінімумі: як сім років без виборів змінили парламент

Верховна Рада ІХ скликання готується зустріти восьмий рік своєї роботи. З 2019 року склад парламенту змінився до невпізнання: хтось пішов у міністри, хтось — на фронт, інші втекли з країни або стали фігурантами кримінальних справ. За сім років 71 народний депутат склав повноваження.

Війна оголила головну ваду старої виборчої системи — мажоритарку. Через воєнний стан довибори провести неможливо, тож 47 округів досі вакантні. Частина регіонів фактично втратила представництво, а депутати від окупованих Маріуполя, Бахмута чи Сєвєродонецька формально представляють громади, які живуть під російською владою.

Ситуація з монобільшістю «Слуги народу» теж показова. Формально у фракції — критичний мінімум у 226 депутатів. Але ця цифра тримається значною мірою завдяки втікачам за кордон і фігурантам антикорупційних справ, які давно не з'являються в сесійній залі. З 2023 року фракція жодного разу не збирала понад 226 голосів за власні ініціативи.

Парламент перейшов у режим «повільної втоми». Заступник голови фракції Андрій Мотовиловець прямо каже: «парламент зламаний». За його словами, депутати бояться голосувати за євроінтеграційні закони через тиск антикорупційних органів. Кількість неголосувань зросла з 5,9% до 19,9% — це і мовчазний протест, і саботаж.

Тим часом 390 народних депутатів — найменша кількість за всю історію України. Повоєнні вибори, найімовірніше, пройдуть за новими правилами — закритими партійними списками. Але чи готові політики відмовитися від звичних схем — велике питання.