Вибори під час війни: чому влада зволікає і чим це загрожує

Володимир Зеленський та Михайло Федоров, схоже, грають у небезпечну гру, яка може завершитися для обох провалом. Президент, за словами експертів, «посіяв вітер і пожне бурю», а колишній міністр оборони, який називає себе візіонером, поки що не пропонує нічого, окрім загальних фраз про стратегії та майбутнє.

Політична криза очевидна, і якщо не шукати компромісів, сторони підуть на ескалацію. У Федорова є ресурси, зв'язки з Ілоном Маском та розуміння політичних технологій, але його команда, як і президентська, не робить нічого конкретного для підготовки до виборів. Зеленський, своєю чергою, має силовий та фінансовий ресурс, рейтинг і лояльність парламенту, але його дії свідчать про відсутність стратегії.

Проблема в тому, що обидва політики ігнорують нагальні питання. Робоча група в парламенті підготувала 65% законодавства для повоєнних виборів, але робота зупинилася. Міністерство оборони ігнорує запити щодо виборчих прав військовослужбовців, а Мінцифра не займається верифікацією даних виборців. При цьому половина громадян живе не за адресою реєстрації, що робить Державний реєстр виборців неефективним.

Експерти наголошують: вибори — це не лише день голосування, а ціла низка організаційних заходів. Без належної підготовки, інфраструктури та захисту від російських втручань вони будуть недемократичними. Перші повоєнні вибори мають бути парламентськими, щоб забезпечити спокійний транзит влади. Для цього потрібен спеціальний закон, оновлення реєстру виборців, перегляд мандату правоохоронців та багато інших кроків, які влада досі не зробила.