Чому Європа не поспішає віддавати Україні заморожені активи РФ: пояснення експерта
Попри обіцянки, ЄС досі не ухвалив правового механізму для використання заморожених російських коштів. Головна причина — позиція Бельгії та брак спільних гарантій для всіх країн блоку.
Бельгія, де зберігається значна частина заморожених російських активів, не хоче самостійно брати на себе всі ризики. За словами керівника Центру громадської аналітики "Вежа" Валерія Клочка, Брюссель наполягає на спільному механізмі ЄС, який чітко розподілить фінансову та юридичну відповідальність між усіма країнами.
"Бельгія просить для себе гарантії: якщо ці гроші використати, то платити за них мають усі, а не лише вони", — пояснив експерт. Для цього потрібен закон на рівні Європарламенту, ратифікований усіма державами. Поки такого рішення немає, Брюссель не погодиться рухатися далі.
Європейські уряди загалом діють обережно: вони шукають гарантій безпеки, фінансового захисту та зрозумілих правил на випадок претензій. Крім того, корупційні скандали в Україні та претензії партнерів до прозорості закупівель дають додатковий аргумент уповільнювати процес і вимагати більше контролю.
Правового механізму для системної конфіскації російських суверенних активів у Європі так і не створено. Як зазначив Клочок, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще з 2023 року обіцяла підготувати відповідний законопроєкт, однак результатів досі немає.
Поодинокі випадки конфіскації траплялися поза спеціальними механізмами. У США Україні передали менш як 6 мільйонів доларів, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва в межах кримінального провадження. Канада ухвалила відповідне законодавство, але масштабного практичного результату це не дало.
На думку експерта, частина європейських країн не поспішає через прагнення в перспективі повернутися до співпраці з Росією. Швидкого рішення у питанні заморожених активів він не очікує.
