Голова Комітету з прав людини Григорій Немиря виступив із доповіддю під час форуму «Парламентарії за глобальні дії» у Мілані (Італія)
«Після подій Майдану 2013–2014 років та із розгортанням подій «гібридної війни» Російської Федерації проти України перед Україною по-новому постала проблема безкарності та належного проведення розслідувань. Обсяг правопорушень, вчинених під час анексії Російською Федерацією Криму, а надто — окупацією де-факто Росією та створеними і підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями (сепаратистами) окремих районів Донецької та Луганської областей, є безпрецедентним для України», - наголосив Григорій Немиря, виступаючи під час форуму, який цього року присвячений ролі парламентаріїв у попередженні насильницького екстремізму і масових злодіянь.
«Зафіксовані численні факти викрадення та катування значної кількості осіб. Події на Донбасі характеризуються порушенням прав цивільного населення, зокрема, права на життя, здоров’я, особисту недоторканність і свободу», - зазначив Григорій Немиря і додав: «Українські і міжнародні правозахисні організації, зокрема, Центр Громадянських Свобод у спільному звіті з Міжнародною федерацією за права людини зазначали, що порушення прав цивільного населення на сході України мають ознаки як злочинів проти людяності, так і, подекуди, воєнних злочинів».
За його словами, безкарність була і залишається однією із ключових проблем у функціонуванні правової системи України — так само, як дотримання прозорості, незалежності, ретельності та інші критеріїв ефективного розслідування випадків порушень прав людини. «Це визнано в цілій низці рішень Європейського суду з прав людини, про що неодноразово заявляли авторитетні міжнародні міжурядові організації, прямо вказуючи на «широко поширене відчуття безкарності» серед представників правоохоронних органів України. Йдеться як про застосування катування і жорстокого поводження із затриманими на рівні райвідділів органів внутрішніх справ, так і гучні вбивства політичних та громадських діячів, журналістів, які так і не були належним чином розслідувані, а винні (за винятком кількох виконавців) — досі залишаються не покараними, - зауважив голова Комітету.
«Розслідування злочинів в рамках національного кримінального процесу, в тому числі збір доказів, їх документування, реформування кримінальної юстиції та забезпечення права на справедливий суд, невідворотність покарання, визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо вчинення злочинів проти людяності та воєнних злочинів, ратифікація Римського статуту, - ось очікувані і вкрай необхідні для держави, суспільства і громадянина кроки», - наголосив Григорій Немиря.
Він нагадав, що зобов’язання ратифікувати та імплементувати Римський статут Міжнародного кримінального суду та пов’язаних з ним документів визначено Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
«Головна мета МКС – не допустити ситуації безкарності осіб, які вчинили найсерйозніші злочини, що викликають занепокоєння всієї світової спільноти та не мають терміну давнини - геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності», - сказав голова Комітету.
Він підкреслив, що «у світлі сумнозвісних подій останніх років МКС є єдиним реальним інструментом для притягнення до відповідальності чиновників і військових країни-агресора, злочинні дії яких призвели до анексії Криму та розгортання масштабних бойових дій на Сході держави. Ратифікація Римського статуту з юридичної точки зору є цілком виправданим кроком, спрямованим на захист державних інтересів України, її інтеграцію у структуру міжнародного кримінального правосуддя як складової системи світової безпеки й підтримки миру».
Довідково. Парламентарії за глобальні дії (Parliamentarians for Global Action) є найбільшою транснаціональною мережею членів парламентів (1300 членів) з усіх регіонів світу (з понад 142 країн), які опікуються захистом прав людини та людської безпеки, відстоюванням принципу верховенства права, недискримінації та гендерної рівності. Одним з пріоритетів діяльності Парламентаріїв за глобальні дії є підтримка ефективного функціонування Міжнародного кримінального суду (МКС) і подолання безкарності, а також питання ратифікації Римського статуту МКС.
Римський статут МКС набув чинності 1 липня 2002 року, тим самим ввів у дію юрисдикцію МКС. До злочинів, які розглядає МКС, належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії. Після ратифікації Римського статуту Україною, Міжнародний кримінальний суд володітиме юрисдикцією з притягнення до відповідальності осіб, які вчинили найжорстокіші порушення прав людини та гуманітарного права на території держави або стосовно громадянина цієї держави.
Верховна Рада України
Для добавления комментария пожалуйста авторизируйтесь или зарегистрируйтесь.