Комітет з питань охорони здоров’я провів "круглий стіл" на тему: "Шляхи зменшення дитячої смертності"

 

У заході взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я, інших міністерств і відомств, Національної академії медичних наук, регіональних управлінь охорони здоров’я, наукових медичних установ, міжнародних організацій, а також фахівці, експерти.

Під час заходу обговорено нагальні питання збереження життя та здоров’я підростаючого покоління, зокрема, різні аспекти зменшення дитячої смертності в Україні.

Учасники «круглого столу» зазначали, що діти відносяться до найбільш вразливих верств населення, показники смертності дітей є загальновизнаним індикатором здоров’я нації, що віддзеркалює якість життя населення, рівень добробуту, розподіл соціальних і матеріальних благ у суспільстві, стан довкілля, рівень освіти і культури, ефективність профілактики захворювань, рівень доступності і якості медичної допомоги тощо.

При цьому показник смертності дітей до 5 років життя визначено основним інтегрованим показником, який використовується світовою спільнотою для визначення рівня соціально-економічного розвитку та ефективності діяльності системи охорони здоров’я країни. Найважливішою його складовою є показник малюкової смертності, тобто смертності дітей у віці до 1 року.

Сьогодні, за статистикою, 10 з 1000 маленьких українців не доживають до п'яти років. І показники смертності та захворюваності дітей з року в рік продовжують зростати.

Причинами такого явища називалися: зниження рівня матеріального та соціального забезпечення населення, передусім сімей з дітьми, зниження рівня та якості освіти молодих батьків, недостатнє матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я, зниження показників охоплення профілактичними щепленнями, в тому числі через брак або відсутність вакцин та анатоксинів, недотримання санітарного законодавства під час організації харчування у навчальних закладах тощо.

За словами промовців, причини малюнкової смертності безпосередньо залежать від рівня розвитку держави. Тому в нерозвинених країнах її рівень дуже високий з огляду на те, що немовлятам і матерям не завжди може бути надана своєчасна допомога. У високорозвинених країнах показник малюкової смертності є суттєво нижчим, оскільки у цих країнах жінки з дітьми мають належний доступ до послуг з охорони здоров’я.

Зверталася увага на те, що смертність немовлят має певну сезонність. Її рівень підвищується в зимові та літні місяці, а знижується в осінні та весняні. Більш висока смертність немовлят у літній період обумовлена тим, що в цей час підвищується ризик інфекційних захворювань. При цьому 16% дитячих смертей припадає на перший день життя, 44% - на перший місяць.

За роки незалежності нашої країни показник малюкової смертності демонстрував суттєве зниження. Так, у 2016 році він склав 7,51 на 1000 дітей народжених живими, що удвічі нижче, ніж у 1994 році. Однак, цей інтегральний показник все ще перевищує середньоєвропейський (до 5 на 1000 народжених живими).

У віковій структурі малюкової смертності в Україні на першому місці - діти, які померли у віці від 0 до 6 діб (рання неонатальна смертність - 3,06 на 1000 народжених живими), на другому - 28 діб - 1 рік (пізня неонатальна смертність - 1,61 на 1000 народжених живими), на третьому місці - 7-27 діб (постнатальна смертність - 2,83 на 1000 народжених живими).

Під час засідання наводилися дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими, пропорційний показник ранньої неонатальної смертності у немовлят з масою тіла при народженні більше 1500 г повинен бути 1,0 на 1000 народжених живими і мертвими. В Україні його рівень не відповідає міжнародним стандартам і складає 1,66 на 1000 народжених живими і мертвими. А на окремих адміністративних територіях його рівень перевищує міжнародні стандарти більше ніж у 2 рази. Потенціал зниження рівня ранньої неонатальної смертності у даній ваговій категорії залежить від якості обслуговування немовлят до виписки зі стаціонару.

Рівень показника малюкової смертності у закладах охорони здоров’я, що перебувають у сфері управління МОЗ України, у 2016 році був найвищим у Луганській області (12,17), а найнижчим - у Тернопільській (4,83 на 1000 народжених живими). У структурі малюкових втрат 42% належать перинатальним факторам і майже 18% - вродженій патології.

Загалом в Україні у структурі малюкової смертності перше рангове місце займають окремі стани, що виникають у перинатальному періоді (38%), друге місце посідають вроджені вади розвитку, деформації і хромосомні аномалії (32%), третє - травми, отруєння і деякі інші наслідки впливу зовнішніх  факторів (7%). В середньому значення показників смертності немовлят і дітей у віці до п'яти років для мешканців сільської місцевості у півтора-два рази вищі, ніж у мешканців міст.

У структурі смертності дітей від 0 до 14 років перше місце посідають зовнішні причини, за ними йдуть вроджені аномалії та хвороби нервової системи. А у структурі смертності підлітків 15-17 років на першому місці - нещасні випадки, на другому - хвороби нервової системи, а на третьому - серцево-судинні захворювання.

Учасники заходу зауважували, що досить високим є показник смертності дітей всіх вікових груп внаслідок онкологічних захворювань, оскільки кожна четверта дитина в Україні помирає від раку вже протягом першого року захворювання, а п'ятирічна виживаність онкохворих дітей загалом не перевищує 60%.

Однією з основних причин смертності у віковій групі від 15 до 29 років залишаються самогубства. Нині Україна входить до десятки країн з найвищим рівнем самогубств. Середній показник суїцидів для нашої країни - 22 випадки на 100 тисяч населення. Водночас у розвинених країнах цей показник у рази нижчий - до 10 осіб на рік на 100 тисяч населення (Греція, Італія, Гватемала, Філіппіни, Албанія та ін.).

Учасники «круглого столу» заслухали інформацію представника МОЗ щодо реформування медичної допомоги дітям відповідно до європейських стандартів, доповіді провідних фахівців та експертів у галузі педіатрії щодо причин та резервів зменшення малюнковою смертності, профілактики вроджених вад розвитку у дітей, стану справ із смертністю дітей внаслідок онкологічних та онкогематологічних захворювань, розладів психіки і поведінки у дітей як причини дитячих суїцидів, а також застосування програмно-цільового підходу з метою збереження здоров’я підростаючого покоління тощо.

За результатами обговорення питання учасники «круглого столу» погодилися, що з метою зменшення показників смертності дітей в Україні необхідно розробити і затвердити комплексну Національну стратегію з охорони материнства та дитинства, спрямовану на збереження здоров’я дітей, передбачивши в ній комплексні заходи щодо удосконалення медичної допомоги дітям з впровадженням сучасних методів діагностики та лікування; забезпечення рівного доступу дітей до якісних медичних послуг; посилення профілактичного напряму роботи в педіатрії; підвищення обізнаності батьків та членів суспільства щодо проблем дитячого здоров’я; пропагування здорового способу життя, подолання кадрового дефіциту лікарів-педіатрів тощо.

Також учасники «круглого столу» наголосили на необхідності забезпечення подальшого реформування галузі охорони здоров'я у частині надання медичної та профілактичної допомоги дітям, якнайшвидшої розробки Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року, концепцію якої затверджено відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 230-р, та максимального прискорення затвердження концепції Загальнодержавної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017-2021 роки», розробленої Міністерством охорони здоров’я.

За результатами засіданні «круглого столу» буде ухвалено відповідну резолюцію.

Верховна Рада України