Кожен міністр персонально відповідає за виконання положень Угоди про асоціацію з ЄС

«Головне завдання щодо Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом зараз – виконати заплановане на цей рік і надолужити не виконане раніше. І пам’ятаємо, що ми робимо євроінтеграційні реформи не для Брюсселя, а для того, щоб підвищити якість життя кожного українця, кожної  української сім’ї», – про це наголосила Віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції  Іванна Климпуш-Цинцадзе на засіданні Уряду,  присвяченому виконанню Угоди про асоціацію.

Вона нагадала, що учора нарешті було знято останній бар’єр для повної ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і перед Україною відкрилося величезне «вікно можливостей». Ця Угода є детальним покроковим планом реформування України за стандартами ЄС.

Серед основних досягнень щодо виконання угоди І. Климпуш-Цинцадзе назвала позитивні результати дії Зони вільної торгівлі з ЄС: у першому кварталі 2017 р. експорт товарів до ЄС зріс майже на 25%, Євросоюз став найбільшим торговельним партнером України.  Ухвалено євроінтеграційні акти, зокрема щодо безпечності харчової продукції, охорони довкілля, енергетики, технічного регулювання, ринкового нагляду, державних закупівель. Скасовано понад 12 тис. застарілих ГОСТів, приведено у відповідність із правом ЄС технічні регламенти. Ухвалені концепції державних політик з питань зміни клімату, захисту прав споживачів, розвитку малого та середнього бізнесу та закони про діяльність компаній та відкритість даних. Україна виконала зобов’язання щодо формування системи управління державними фінансами. Відбувається реформування сфери юстиції, зокрема системи правосуддя, де наразі завершується відкритий конкурс до нового Верховного Суду країни.  Завершуються переговори  щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА), яка відкриє європейські ринки для українських товарів з високою доданою вартістю, створить нові робочі місця та збільшить надходження до бюджету. Окрім того, завершується приєднання України до Конвенції Пан-Євро-Мед, яка відкриє для України більш вигідні умови експорту товарів та розширення присутності української продукції на ринках держав-членів Конвенції.

Разом з тим, Україна багато в чому відстає від графіку виконання Угоди. Торік Україна імплементувала лише 26 із 130 актів права ЄС.  За три роки завдання з наближення українського законодавства до європейського повністю, відповідно до графіку, не виконано в жодній із сфер. Віце-прем’єр назвала найбільш кричущі випадки відставання. Зокрема,   не виконуються зобов’язання у сфері транспорту. «Через протистояння різних груп інтересів з Парламенту відкликано євроінтеграційні законопроекти, які гарантували безпеку на дорозі, безпеку під час автомобільних пасажирських перевезень. Тобто українці продовжують і далі їздити в старих небезпечних «маршрутках», - зазначила І.Климпуш-Цинцадзе.

Окрім того, через популізм різних політичних  сил соціальні та трудові права громадян залишаються незахищеними на належному рівні та затягується процес ухвалення стандартів безпеки праці.

Повною мірою не виконуються найбільш важливі блоки Угоди, які забезпечують належне функціонування ЗВТ, залучення інвестицій, підвищення прозорості, скасування нетарифних бар’єрів для руху товарів. Мова йде, в першу чергу, про митні процедури. Ще у 2015 році на розгляд Верховної Ради мали бути внесені комплексні зміни до митного законодавства на основі Митного кодексу ЄС для цих послуг. Натомість сьогодні є тільки фрагментарні зміни та проект концепції реформування митної політики, що лише враховує Угоду, а не базується на ній. «Виникає питання:  це відсутність політичної волі, неспроможність чи відверте небажання виконувати Угоду?», - зазначила Віце-прем’єр.

За її словами, Угода передбачає безпрецедентний рівень відкриття ринку ЄС у сфері послуг. Зокрема, Україна повинна гармонізувати законодавство у сфері телекомунікацій, поштових та кур'єрських служб, фінансових послуг, а також послуг з міжнародних морських перевезень. Після того, як Україна адаптує українське законодавство, українські підприємці отримають повний доступ до ринку ЄС, тобто зможуть вести бізнес в країнах ЄС на тих самих умовах, що і європейські компанії. «Однак, ми зіштовхнулись з тим, що у фінансовій сфері не велась жодна робота. Розроблена Стратегія розвитку фінансового сектору, яка вже була схвалена і НБУ, і фінансовими регуляторами, знову ж таки враховує дуже незначну частину наших зобов’язань. Попри численні наради, доручення та нагадування робота не зрушена», – підкреслила Віце-прем’єр.

Вона також закликала колег прискорити процес ухвалення національної стратегії поводження з відходами. Термін виконання цих зобов’язань минув ще у 2016 році. Незважаючи на високу вартість імплементації цих зобов’язань у рамках Угоди, Україна має їх виконати заради своїх громадян. Через затягування з ухваленням цієї стратегії неможливо ухвалити вже зареєстровані у ВР імплементаційні законопроекти.

Віце-прем’єр зазначила, що у сусідніх країн  Центральній Європі, які вже пройшли тривалий та складний шлях європейської інтеграції, свідчить що євроінтеграція відбувається тоді, коли є політична воля Уряду та Парламенту, єдність, інституційна спроможність та необхідні механізми. «Це є формула успішної Євроінтеграції. І в Польщі, і і Хорватії, і в Румінії європейська інтеграція  стала національним пріоритетом. В них була абсолютна згода серед усіх політичних сил стосовно необхідності бути в ЄС. Україна вже має власний успішний досвід: отримання безвізового режиму з ЄС.  Наступна ціль   - це «безвіз» для товарів, послуг та капіталу та висока якість життя в Україні. Угода – це  книга найкращих практик, які зобов’язалась впровадити у себе Україна. Нам потрібно виконати колосальний обсяг роботи», - зазначила І.Климпуш-Цинцадзе. Віце-прем’єр наголосила на тому, що ніхто, окрім міністерств, не зможе виконати всі ці задачі і нагадала, що хоча на цьому шляху є повна підтримка Прем’єр-міністра і Президента, але за кожну галузь відповідає конкретний міністр.

Серед Євроінтеграційних пріоритетів Віце-прем’єр назвала узгодження з ЄС дорожніх карт повного відкриття ринків ЄС у сферах поштово-кур’єрських,телекомунікаційних та фінансових послуг, і послуг з міжнародних морських перевезень, а також укладення Угоди АСАА (про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів), що стане відкриттям ринку ЄС і для промислових видів товарів з високою доданою вартістю. Також основними задачами буде виконання зобов'язань щодо ЗВТ з ЄС у сфері адаптації та імплементації законодавства щодо безпечності та якості харчової продукції, оновлення додатків до Угоди та ухвалення Верховною Радою пріоритетних євроінтеграційних законів.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін підкреслив, що Угода про асоціацію  не є угодою про торгівлю, як багато хто думає, і питання квот, яке турбує багатьох політиків, це лише одна невелика частина Угоди. «Якби Угода стосувалася лише  торгівлі, це був би простий документ на 20 сторінок. Угода ж насправді переслідує набагато ширшу мету, зокрема, щоб наші виробники різноманітної продукції вийшли на ринки ЄС. Зараз навіть в тих сферах, де квот нема, наші виробники не працюють в ЄС. Ця угода – це наш шлях до Європи. Не зводьте її до питання використання робочої сили та торгівлі сировиною», - зазначив міністр.

Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко додав, що для якісного виконання Угоди потрібно підвищити інституційну спроможність Секретаріату КМУ, яка в першу чергу стосується забезпечення високопрофесійними фахівцями. Він також наголосив на необхідності змін до Регламенту КМУ і посилення вимог до якості законодавчих актів.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що питання інституційної спроможності повністю належить до  компетенції міністрів, і вони мають всі можливості для набору кадрів відповідного рівня. «Кожне міністерство має виконати своє завдання щодо виконання Угоди. Якщо «Пульс угоди» буде показувати відставання, міністри матимуть проблеми. Аналізуйте законодавство, визначайте порядок роботи і вперед. Ми будемо допомагати. Якщо треба, звернемося до Парламенту. Але я хочу наголосити, що Угода буде виконана. Питання лише в тому, в який термін. Але  Віце-прем’єр не буде виконувати роботу за вас! Кожен міністр персонально відповідає за виконання своєї частини зобов’язань. Хто не впорається з виконанням задач щодо європейської інтеграції – той слабак. Але я вірю, що всі присутні можуть впоратися з цим завданням», підкреслив В.Гройсман. 

Прем’єр- міністр наголосив на персональній відповідальності кожного міністра та доручив  І.Климпуш-Цинцадзе посилити контроль за виконанням Угоди.

Уряд затвердив новий Порядок планування, моніторингу та оцінки реалізації виконання Угоди («Пульс Угоди»), розроблений  Урядовим офісом з питань європейської а євроатлантичної інтеграції спрощену, а також розроблений Урядовим офісом та Міністерством юстиції новий Порядок здійснення перекладу на українську мову актів Європейського Союзу, пов’язаних з виконанням зобов'язань України у сфері євроінтеграції. Окрім того, Кабмін ухвалив протокольне рішення щодо реалізації зобов’язань в рамках Угоди окремими міністерствами.

Урядовий портал