Комітет з питань промислової політики та підприємництва провів круглий стіл на тему: «Купуй українське, плати українцям!» (відео)

Механізми реалізації, відповідність міжнародним зобов’язанням України та економічні ефекти законопроекту №7206 «Купуй українське, плати українцям!» обговорили на організованому під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва парламентському круглому столі у колі парламентаріїв, виробників, підприємців, керівництва галузевих асоціацій та експертів. Учасники заходу наголошували, що ухвалення законопроекту «Купуй українське, плати українцям!» додасть близько 1,1 відсоткового пункту до зростання ВВП, скоротить безробіття на 0,4 в.п. та імпорт на 4,4 в.п., що позитивно відобразиться на торговельному балансі, промисловому виробництві та доходах українців.

Наразі річний обсяг публічних закупівель сягає 275 млрд грн, що становить майже 12% ВВП Україні. І хоча понад 99% учасників тендерів - українські компанії, частка імпортної складової при держзакупівлях оцінюється експертами у 38% (понад 100 млрд грн на рік). Автори законопроекту наголошують, що купуючи за кордоном товари, які Україна виробляє або здатна виробляти сама, ми “даруємо” іншим країнам робочі місця, експортну виручку, інвестиції, податки та добробут, залишаючи собі чергові іноземні борги та зобов'язання, масову бідність населення та статус експортера сировини, робочих рук і талантів. Для виправлення ситуації законопроектом №7206 «Купуй українське, плати українцям!» пропонується запровадження обов’язкового врахування критерію місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни для спеціалізованих предметів закупівель, що визначаються Кабміном. Місцева складова обраховується через рівень ресурсної локалізації виробництва предмету закупівлі за прозорою формулою, встановленою законом, згідно методики, яка згодом буде затверджена урядом.

На практиці це означатиме, що на 100% український товар (зарплата, сировина, матеріали, компоненти, енергія, кредити…) матиме 25% цінову перевагу перед таким же але на 100 % імпортним товаром, який не містить жодної української складової. На цьому наголосив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

За його словами, практика, коли тендери проводяться виключно за ціновим критерієм у Європі майже відсутня - у Франції, Великій Британії та Голландії - це менше, ніж 10% публічних закупівель, у Німеччині та Австрії – лише кожна друга закупівля, адже там діє багатофакторна модель.

В.Галасюк підкреслив, що запропонована модель оцінки тендерних пропозицій відповідає міжнародним зобов’язанням України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС (DCFTA) адже підпадає під виключення з загальних правил, зокрема, як захід макрофінансової та макроекономічної стабілізації, який приймається країною в умовах зовнішньополітичної та військової агресії, критичного дефіциту платіжного балансу та загроз економічній безпеці, що допускається нормами міжнародного торгового права. «Купуй українське, плати українцям!» також враховує кращий світовий досвід. Наприклад в США, згідно федерального законодавства, держустанови повинні надавати перевагу продукції, що містить не менше 50% місцевої складової, а також надавати 6% цінову перевагу і ще більше - 12% для МСП національним виробникам при виборі між ними та іноземним учасниками тендеру.

В свою чергу, народний депутат Олег Ляшко назвав законопроект реактивним двигуном для економіки. Якщо ми не купуватимемо українське і не платитимемо українцям – ми приречені на бідність та енергозалежність: «Хрестоматійний приклад по Києву. Майже 2 мільярди гривень на придбання трамваїв виграла польська фірма. Українська фірма зі Львова програла в тендері з різницею у тисячу гривень. Ці кошти пішли польським виробникам, а ми сидимо і чекаємо міжнародних кредитів. Якщо ми так наліво-направо роздаватимемо замовлення – ми ніколи не будемо багатими. Українські гроші платників податків повинні працювати на українців».

«Хто виступає проти нашого закону? Ті, хто звик торгувати національними інтересами та Україною. А ми хочемо торгувати українською продукцією, а не сировиною. Щоб наш національний виробник заробляв гроші, платив зарплату українцям і створював робочі місця. Відсутність урядовців показує, що їм байдужі національні інтереси, національний бізнес. А для нас не байдужі. Тих, хто проти, ми переламаємо, переступимо і не помітимо», - обурився О.Ляшко.

Парламентарій підкреслив, що добиватиметься ухвалення законопроекту, незважаючи на антиукраїнське лобі у парламенті: «Досить грабувати українців і торгувати національними інтересами! Прийшов час торгувати готовою продукцією, виробленою українськими руками, з української сировини, на українській землі. Тут мають сплачуватись податки та платитись нормальні зарплати!».

Існуюючий формат міжнародних закупівель розкритикував президент компанії "Біофарма" Костянтин Єфименко. «Кілька країн, таких як Зімбабве, віддали свої держзакупівлі таким міжнародних організаціям як ПРООН - так допомогають знесеним урядом і тільки у вирішенні певних питань. Ми як центрально-європейська країна, напевно від дуже великого розуму, віддали ПРООН організовувати всі тендера. Літаки ми будувати можемо, атомні станції вміємо, а тендер самі провести не можемо? Ми брали участь у такому тендері на 4,5 млн доларів - виграла його американська компанія. В той час як ми пропонували ціну у 2,2 млн доларів, тобто економію у 2,3 млн доларів - ми програли, бо було прийнято дозування 1 000 міжнародних одиниць, а у нас було 500. Тепер ми вийшли з положення - зареєстрували свій препарат в Індії і відправляємо його туди на експорт. Але в якій країні це взагалі теоретично можливо?». Крім того, підприємець наголосив на важливості для бізнесу доступу до довгих і дешевих кредитів: "Ми будуємо за свої кошти і залучаємо європейські кошти, тому що кредити під 18% жодний бізнес не витримає». «Ми підтримуємо все, що розвиває українську промисловість», - резюмував він, наголосивши, що законопроект №7206 має бути прийнятим щонайшвидше, адже скоро нічого українського не залишиться

Голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, як і інші спікери, висловив підтримку законопроекту та запропонував посилити деякі його позиції. "Якщо іноземні партнери хочуть брати участь в українських тендерах – нехай інвестують, створюють робочі місця, купують українську сировину, користуються логістикою, компонентами - доводять, що вони українські виробники не за національністю, а за форматом закону і ми будемо вітати таких інвесторів». Керівник організації також пообіцяв Уряду допомогти з кадровими питаннями через позови до деяких посадовців щодо злочинної діяльності або бездіяльності. "Це сором держави, коли закон про експортно-кредитне агентство прийнято,  але воно не створюється. При цьому, у всьому світі підтримка експорту існує», - пояснив він.

Президент Української асоціації промисловців та підприємців Анатолій Кінах нагадав, що сьогодні мінімум 65-70% основних фондів держави морально і фізично зношені, починаючи з рухомого складу залізниці і закінчуючи ЖКГ. «Якщо не будемо шукати гідне місце у цих завданнях національній промисловості, всього того науково-технічного потенціалу, який є в Україні, перетворимся з суб'єкту міжнародних відносин на об'єкт, який залежить по всім напрямкам своєї діяльності по зовнішнім чинникам, що є неприпустими включаючи контекст національної безпеки».

Про реальний досвід участі у міжнародних тендерах також розповіла заступник генерального директора компанії «Татра-Юг» Інесса Кердівара. Так доповідачка продемонструвала скан офіційного листа-запрошення до участі у тендері з Канади, де зазначається, що усі учасники мають в обов'язковому порядку досягти 25% локалізації. Далі ж було представлено прінтскрін з сайту WTO, де зазначається, що Канада підписала GPA, але в даному випадку щодо закупки машинобудування ця угода не діє. У США локалізація має бути 60%. ЄС, в тому числі, включає вимоги по 50% локалізації - це вказано в одній з директив. В Австралії цей показник 40% для виробників трамвайних вагонів, у Квебеку - 60%. «Це ті реалії, з якими ми стикаємося щоденно і не маємо можливості з ними боротися, оскільки це вимоги затверджені законом. Нещодавно ми виграли тендер у Єгипті, де цей показник 15-20%», - прокоментувала І.Кердівара.

Заступник виконавчого директора АМУ Олександр Слобожан запевнив, що застосування законопроекту «Купуй українське, плати українцям!» на практиці дасть можливість розвитку місцевих економік і збільшенню податкових доходів від фізичних осіб.

Верховна Рада України