Перший заступник Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський та президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський представили в Європарламенті енергоміст "Україна - ЄС" та проект добудови ХАЕС

 

У Європейському Парламенті було представлено доповідь про стан реформ у енергетичному секторі України. У зустрічі, яка відбулася 10 липня, взяли участь депутати Європарламенту та представники енергетичного сектора, експерти галузі, а також представники Європейської комісії та Європейської асоціації операторів енергетичних систем.

В.о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський представив стан реалізації законодавства Європейського Союзу в правовій системі України та стратегічні напрямки реформування енергетичного сектору. «Український енергетичний сектор має найбільший енергетичний потенціал у Центральній Європі - це 55,4 тис. МВт встановленої потужності. Найбільша європейська електростанція знаходиться в Україні. Майже 56 відсотків виробництва енергії в Україні відбувається за рахунок ядерної енергетики. Україна також може зберігати близько до 31 млрд. куб. м газу. Тому ми, звертаємося із закликом почати спільну роботу щодо створення енергетичного хабу в Центральній Європі», - підкреслив у своєму виступі Олександр Домбровський. Він також зазначив, що енергетичний сектор України відіграє центральну роль в енергетичній безпеці Центральної Європи. «У співробітництві з Польщею та країнами Балтії, ми можемо побудувати енергетичний хаб, який буде противагою диктатові російської енергетичної монополії», - додав народний депутат.

Ось чому Україна протягом трьох років здійснює програму повної синхронізації. Першим етапом цього процесу буде проект «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз». «Суть проекту полягає в тому, що між Польщею та Україною знаходиться лінія 750 кВ. Транскордонна лінія, яка не працює вже протягом 24 років. Експлуатація цієї лінії була зупинена, коли Польща синхронізувала свою систему з Європейським Союзом, а Україна залишалася в російській системі. Лінія 750 кВ (Хмельницька АЕС - Жешув) є енергетичним активом вартісного та стратегічного значення для енергетичної безпеки регіону Центральної Європи. Сьогодні лінія електропередачі 750 кВ є символом ізоляції України у доступі до енергетичного ринку Європейського Союзу. Давайте змінимо цей стан речей і зробимо цю лінію символом енергетичної співпраці, до якої Україна закликає вже кілька років», - закликав Олександр Домбровський.

У свою чергу, президент Енергоатома Юрій Недашковський, розповідаючи про технічні та економічні деталі проекту, наголосив: «Використовуючи експортне електричне з'єднання Польщі, що фінансується за рахунок ЄС, та гібридну електричну систему Литви, Росія має всі шанси, починаючи з 2019 року, стати ключовим гравцем у регіоні. Своєчасна реалізація пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна - ЄС» - єдина можливість Євросоюзу протистояти амбітним планам РФ та дати можливість Україні використати свій енергетичний потенціал».

«Україна - перша країна, що пережила те, що означає гібридна війна, в тому числі і в енергетичному секторі. Цей досвід є болісним уроком для всіх членів європейської спільноти. Досвід, з якого ми повинні отримувати знання та формулювати напрямки європейської енергетичної політики. "Північний потік 2" є проектом проти ідеї енергетичної солідарності, яка є основою європейської політики енергетичної безпеки», - резюмував польський європейський депутат Михайло Боні.

Верховна Рада України