Підготовлено до друку друге видання Науково-практичного коментаря Закону України «Про державну службу»

 

З моменту першого випуску Науково-практичного коментаря Закону України «Про державну службу» потреба в ньому у апарату державних службовців, вчених-викладачів, аспірантів і студентів та практикуючих юристів значно зросла. Попит у науково практичному посібнику зріс втричі за тиражами нового видання. Авторський колектив під керівництвом професора, академіка НАПрН України А.О. Селіванова підготував до видання нову редакцію цього актуального посібника із змінами, які законодавчо розширили текст закону та деякі норми. Отже схвальна рецензія провідних вчених-правознавців підтверджує важливість очікуваного видання редакцією «Право», яка найскоріше з’явиться для допитливих читачів.

Серед проголошених в Україні реформ, одне із провідних місць посідає реформа державної служби, призначення якої забезпечити доступність держави, її інститутів до потреб та інтересів конкретної людини. Як відомо стаття третя Конституції України визначає пріоритет прав та свобод людини щодо діяльності держави. Тому, цілком закономірно, що така вимога стосується інституту державної служби.

Знаковою подією для розвитку державної служби стало ухвалення Верховною Радою України 10 грудня 2015 року нового Закону України «Про державну службу». Цей Закон, прийнято називати «реформаторським», ураховуючи те, що він закладає нову філософію державної служби. Разом із тим, його складно назвати таким, що системно розвиває інститут державної служби, ураховуючи те, що сьогодні активізуються зусилля Уряду у напрямку продовження реформи державної служби. Однак, такі реформаторські кроки, при їх цілком позитивній спрямованості, залишаються дещо однобічними, якщо взяти до уваги те, що при цьому повною мірою не використовується науково-освітній потенціал нашої держави, у тому числі наукові напрацювання провідних вчених-правників, вчених у сфері державного управління тощо. За час дії цього Закону до нього було внесено сім змін. Тому, не можна назвати достатнім та ефективним завершеність правових регулювань, коли минуло небагато часу з дати прийняття Закону України «Про державну службу». Серед його принципових недоліків, по-перше, звуження сфери державної служби; по-друге, відсутність чітких професійних та інших вимог до зайняття посад державної служби; по-третє, відсутність механізмів організації службової кар’єри, мотивації державних службовців, які мають тривалий стаж державної служби; по-четверте, відсутність якісних механізмів підвищення компетентності державних службовців, насамперед, через використання авторитету Національної академії державного управління при Президентові України, інших провідних навчально-наукових центрів нашої держави; по-п’яте, відсутність ефективних механізмів соціального захисту державних службовців, позбавлення їх професійних пенсій; по-шосте, відсутність належного законодавчого закріплення особливостей державної служби в окремих органах державної влади, зокрема в Апараті Верховної Ради України, що вразливо для кожного складу парламенту.

Доречно зауважити, що недосконалість положень існуючої редакції Закону, низка інших передумов, зумовили необхідність появи фахових, експертних їх роз’яснень. Тому, нещодавно з’явилися декілька науково-практичних коментарів до Закону України «Про державну службу».

Першим за 25 років формування державного апарату в Україні було підготовлено науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу», який був розроблений у Верховній Раді України колективом вчених та практиків під керівництвом д.ю.н., професора, академіка НАПрН України А.О. Селіванова та д.ю.н., професора, академіка НАПрН України М.І. Іншина (травень 2017). Відгуки науковців, народних депутатів, професійних службовців одразу отримали схвалення і широких попит саме на цей науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу». З червня минулого року ця корисна, глибока праця вчених була сприйнята як дієва правнича допомога учасникам правозастосовчої діяльності. Роз’яснення, а головне – уникнення різних конфліктних ситуацій, кожної статті зазначеного коментаря несе окреме змістовне нормативно-правове навантаження. Автори підвищили актуальність і практичну корисність тим, що по кожній нормі сформували перелік підзаконних нормативно-правових актів з питань державної служби. З таких позицій експертна, науково-аналітична оцінка відповідних норм Закону України «Про державну службу» набуває статусу дослідження, яке максимально виважене, об’єктивне та неупереджене, що передбачає їх чітке розуміння та застосування. Дієвість цього науково-практичного коментаря підтверджується такими складовими: 1) чи є корисними положення коментаря при застосуванні норм Закону України «Про державну службу» особами, які претендують на відповідну посаду державної служби, державними службовцями? 2) чи є корисними положення коментаря при застосуванні норм Закону України «Про державну службу» керівниками державної служби, службам управлінь персоналу (відділам кадрів) тощо? Тому, не можна не помітити, що науково-практичний коментар з правової точки зору, вченим вдалося спрямувати для посилення практичного напрямку застосування відповідних положень Закону України «Про державну службу». При цьому, якщо проаналізувати грудневий варіант науково-практичного коментаря до Закону України «Про державну службу» (редакція К.О. Ващенко, І.Б. Коліушко, В.П. Тимощук, В.А. Дерець та ін. (2017), то можна помітити те, що бачення авторського колективу більше ґрунтується на загальних положення застосування цього Закону, а це позначається на його якості у великому обсязі теоретичного матеріалу.

Зокрема, досить багато матеріалу залучено з історичного досвіду, теорії і практики ЄС. Очевидно, що такі підходи до науково-практичного роз’яснення норм закону збільшили обсяг інтернет-видання. Це також корисно для правознавців у контексті порівняльного аналізу, урахування зарубіжного досвіду тощо. Проте, на нашу думку, за таких умов може демотивуватися практична значимість відповідного коментаря. У цьому стосунку більш прийнятний науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу» підготовлений колективом вчених-правників (редакція д.ю.н., професора, академіка НАПрН України А.О. Селіванова, д.ю.н., професора, академіка НАПрН України М.І. Іншина (травень 2017), оскільки він спрямований на науково-правове роз’яснення положень зазначеного Закону, з позиції самодостатності та однозначності правозастосовчої практики. Слід зауважити, що колектив авторів першого видання становлять провідні вчені, науковці, які мають значний науково-теоретичний та науково-практичний досвід у сфері державної служби. При цьому, автори акцентують увагу на прогалинах чинної редакції Закону, особливостях застосування окремих положень, тенденціях розвитку державної служби. Тому, видається, що друге видання науково-практичного коментаря до Закону України «Про державну службу» з врахуванням внесених змін у закон буде ще більш корисним та актуальним для зацікавлених осіб. 

Також закономірно, що науково-практичні коментарі до Закону України «Про державну службу», в умовах формування правозастосовчої практики, мають визначати вектори удосконалення відповідних положень цього Закону, відповідно до тенденцій розвитку інституту державної служби, який би забезпечував подальший процес її професіоналізації, наближення до потреб та інтересів людини, гарантування її прав та інтересів. Тому, напевно коректним було б долучити до процесу реформування державної служби напрацювання та досвід Національної академії державного управління при Президентові України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Острозька академія» та інших провідних наукових центрів України. Концептуально важливим слід вважати досвід вчених, авторів науково-практичних коментарів до Закону України «Про державну службу». У цьому контексті достатньо перспективним може стати форум правознавців і практиків, який під силу провести і в контексті зацікавленого державного органу Міністерству юстиції України.

Таким чином, в умовах сьогодення, особливо, коли відбувається складний етап  новітнього реформування державної служби, важливим та ключовим напрямом є формування єдиних науково-практичних підходів щодо розуміння положень Закону України «Про державну службу», які б сприяли чіткому, об’єктивну та однозначному застосуванні його положень, сприяти усуненню прогалин, визначення співвідношення з іншими нормативними актами. Водночас, оскільки подальша реформа державної служби спонукатиме до удосконалення зазначеного Закону, то питання появи нових науково-практичних коментарів залишатиметься актуальним, насамперед, експертів, вчених, які мають значний науково-теоретичний та науково-практичний досвід у сфері державної служби.

Прилипко С.М., доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України

Батанов О.В., доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

Верховна Рада України