Підготовка офіцерів-зв’язківців: без старих шаблонів, а на реальному бойовому досвіді

У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації кількість годин практичної підготовки порівняно з довоєнною програмою збільшено з 30 до 70%.

Останнім часом парк військової техніки зв’язку суттєво оновлюється — на озброєння приймаються сучасні апаратні та радіостанції різних типів. Та щоб ефективно застосовувати новітню техніку й брати активну участь у розвитку військ зв’язку, необхідні освічені кадри, які знають військову справу та можливості сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. Таких фахівців готують у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації (ВІТІ).

— Перше, що треба сказати: наш військовий інститут — це міжвидовий навчальний заклад. Ми готуємо фахівців зв’язку як для всіх видів Збройних Сил України, так і для інших військових формувань, — розповідає заступник начальника інституту з навчальної роботи полковник Олексій Сілко. — До речі, після закінчення інституту випускник отримує, крім офіцерського звання, військову та цивільну спеціальність. Це престижно, адже людина зможе себе комфортно почувати й у цивільному житті після завершення служби. До речі, з початком бойових дій на Донбасі державне замовлення на випускників ВІТІ зросло в рази.

Крім того, у Військовому коледжі сержантського складу в Полтаві проводиться підготовка професійних сержантів. Коледж є структурним підрозділом інституту.

Фокус моєї уваги під час відвідин вишу був зосереджений передусім на тих змінах, які відбулися в системі підготовки офіцерського складу.

За останні роки матеріально-технічну базу інституту помітно покращено. Цей виш нині має потужний комплекс навчальних аудиторій із сучасним обладнанням та розширений парк техніки з новими апаратними зв’язку. Додам, що 2016 року у смт Семиполки був створений батальйон забезпечення навчального процесу інституту. Там облаштовано навчальні майданчики з розгорнутими засобами зв’язку та навчальне тактичне поле із загальновійськових дисциплін.

— Спираючись на досвід АТО, ми докорінно змінили програму підготовки військових зв’язківців. Нині наші випускники мають значно більше практичних навичок у галузі телекомунікацій і радіозв’язку, ніж їхні попередники. На основі бойового досвіду оновлено всі навчальні програми. Зокрема в навчальний процес запроваджено курси академії з мережевих технологій CISCO, яка широко використовується в навчальних закладах всього світу, — продовжив полковник Олексій Сілко.

Якщо в попередні роки корегування навчальної програми в інституті проводилося по закінченні навчального року перед початком наступного, то нині внесення змін до навчального плану здійснюється оперативніше, за потреби. Щомісяця з Генерального штабу ЗС України, Департаменту військової освіти, інших структур в інститут надходить узагальнений бойовий досвід із району АТО, і якщо він містить інформацію, що може бути корисною для курсантів, вона негайно вноситься до навчальної програми.

Значна увага приділяється й загальновійськовим дисциплінам. У довоєнні роки вони іноді сприймались як другорядні. Нині ж кожен курсант усвідомлює, що невдовзі він може потрапити туди, де ведуться бойові дії, тому до всього, чому його навчають, ставиться серйозно. У Семиполках курсанти займаються тактичною, вогневою та інженерною підготовкою, розгортають станції зв’язку та апаратні.

— Ми збільшили кількість годин практичної підготовки порівняно з довоєнною програмою з 30 до 70%. Тепер курсанти після кожного курсу проходять практику та стажування у військах. Раніше це було передбачено лише для курсантів випускних курсів, — говорить офіцер. — Минулого року наші курсанти брали участь і в стратегічних командно-штабних навчаннях «Непохитна стійкість-2017». Вони виїжджали на апаратних у визначені місця й у складі екіпажів забезпечували підрозділи зв’язком. Нині стажування «підганяється» під армійські військові навчання, щоб курсанти змогли на власні очі побачити реальну роботу зв’язківців, набули практичних навичок у використанні саме тих засобів, що зараз застосовуються у Збройних Силах.

Про те, яку сучасну апаратуру вивчають у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, можна дізнатися на кафедрі бойового застосування підрозділів зв’язку. Саме тут курсанти ознайомлюються та випробовують на практиці радіо-, супутниковий, радіорелейний та тропосферний зв’язок. Нав-чально-матеріальну базу кафедри за останні роки суттєво поповнено сучасними зразками. Насамперед тими, які широко використовуються в районі проведення антитерористичної операції. Це, зокрема, апарати виробництва Harris, радіозасоби транкінгового зв’язку Motorola, комплекти супутникового Tooway та цифрова радіорелейна станція. Також минулого року був розгорнутий клас цифрового налаштування радіостанцій КХ- та УКХ-діапазону виробництва Aselsan.

Треба сказати, що вся нова техніка зв’язку, яку отримує військо, надходить і до інституту. Хоча б по одному зразку. Офіцери-зв’язківці її освоюють та у складі мобільних груп виїжджають у підрозділи і навчають користуватися нею бійців.

— Наші курсанти освоюють і нові інформаційні системи. Це, зокрема, інтеграційна платформа «Дельта», призначена для відображення бойової обстановки і передачі інформації на пунктах управління в масштабах часу, наближеного до реального. Ця платформа встановлена на базі кафедри бойового застосування підрозділів зв’язку, де розгорнуті три навчальні пункти управління — ОТУ, бригадний та батальйонний. Там же курсанти вивчають і систему «Кропива» (тактичний розвідувально-ударний комплекс), яка взаємодіє з «Дельтою». Тут треба сказати, що ця система сумісна з аналогічними системами країн — членів НАТО. У ній використовуються натовські тактичні позначення.

Важливо сказати і про те, що до навчальних планів усіх спеціальностей були введені нові дисципліни. Це, зокрема, основи військового управління, у тому числі штабні процедури НАТО, бойова система виживання воїна (сюди ж входить і тактична медицина) та бойове застосування безпілотних авіаційних комплексів. Також курсанти опановують елементи бойової армійської системи (БАРС).

— Задля збільшення дальності зв’язку у важкодоступних місцях у районі проведення АТО застосовуються безпілотні апарати, на яких встановлені ретранслятори, — каже полковник Олексій Сілко. — Зараз ми вводимо у навчальний процес новий предмет, в курсі якого майбутні зв’язківці навчатимуться керувати такими безпілотними засобами. Звичайно, це не ведення, скажімо, розвідки в режимі реального часу, а вміння підняти та посадити безпілотник. Для вивчення теорії в нас розгорнуті два класи із відповідними тренажерами, а практику курсанти проходитимуть у батальйоні забезпечення. Для оволодіння навичками керування безпілотником у кожного з них буде 30 годин.

Роман Вус, «Народна армія»

Міністерство оборони України