Постійна делегація Верховної Ради України бере участь у роботі зимової сесії ПАРЄ

 

22 січня 2019 року під час дебатів на тему: «Оновлення керівних принципів для забезпечення справедливих референдумів у державах-членах Ради Європи» член української делегації Сергій Кіраль висловив думку, що існує нагальна потреба у більш ретельному вивченні всіх частин загального процесу, що передує будь-якому референдуму. Це необхідно для того, щоб переконатися, чи його результати дійсно відображатимуть волю людей. На його думку, консультативний характер референдумів є сумнівним, оскільки політично чутливі уряди змушені брати до уваги настрої людей. С.Кіраль підкреслив, що парламентарії повинні відновити довіру до національних демократій серед громадян, а референдуми слід використовувати як інструмент її підтримки, а не ускладнення ситуації.

Член української делегації Олена Сотник під час дебатів на тему: «Сергій Магнітський і не тільки - боротьба з безкарністю за допомогою цілеспрямованих санкцій», наголосила на необхідності консолідації зусиль європейських демократичних держав для вжиття заходів, щоб усунути безкарність тих, хто винен у порушені прав людини. О.Сотник подякувала парламентам країн (Великобританії, Канаді, США), які першими запровадили санкції за законом Магнітського. О.Сотник поінформувала парламентаріїв про свою з колегами ініціативу українського акта Магнітського, який містить імена тих, хто пов'язаний з порушеннями прав людини, серед яких справа О.Сенцова та інших політичних в'язнів у Російській Федерації. О.Сотник закликала членів Асамблеї приєднуватися і розпочинати подібні ініціативи в своїх національних парламентах.

Член української делегації Владислав Голуб акцентував увагу членів Асамблеї на подіях вересня 2018 року, коли Комітет з правових питань і прав людини рекомендував державам-членам Ради Європи прийняти закони, аналогічні закону Магнітського, що діє в Сполучених Штатах для застосування індивідуальних санкцій проти осіб, винних у порушені прав людини і не покарані через корупцію в своїх країнах. В.Голуб, говорячи про ситуацію в Україні, поінформував про осіб, які не вчиняли жодних злочинів, але зараз ув’язнені на території Росії, оскільки Росія визначає злочином факт бажання цих людей жити в демократії, захищати верховенство права і мати свободу вираження поглядів. Вищезгадані випадки відображають необхідність прийняття резолюції. Особи, винні в ув’язненні невинних людей, мають бути покарані.

Член української делегації Олексій Гончаренко коротко нагадав парламентаріям основні факти ув’язнення і смерті С.Магнітського, який проводив розслідування великої корупції в Росії. На його думку, в Росії є ще сотні подібних випадків. О.Гончаренко закликав парламентаріїв запроваджувати подібні закони Магнітського у своїх парламентах, а також спільно працювати, щоб звільнити О.Сенцова.

В цей день перед парламентаріями виступив Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд. Він закликав Асамблею і Комітет міністрів Ради Європи конкретно працювати над вдосконаленням правил і розподілу повноважень між двома органами, щоб зміцнювати авторитет Організації. Генеральний секретар відзначив досягнутий прогрес, зокрема, у сфері міграції, боротьбі з торгівлею людьми, захисту персональних даних, управлінні Інтернетом, боротьби з тероризмом і екстремізмом, захисту дітей від сексуальної експлуатації. Він також звернув увагу на нові виклики у сфері прав людини, серед яких штучний інтелект, примусова праця. Щодо тривалої невиплати Росією бюджетних внесків, Т.Ягланд відзначив, що рішення Асамблеї позбавити російську делегацію права голосу не призвело до повернення Криму в Україну або поліпшення ситуації з правами людини в Росії. Натомість це рішення створило кризу в РЄ.

Під час запитань до Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда, член української делегації О.Гончаренко, підкресливши існуючий фінансовий шантаж Ради Європи з боку Росії і виникаюче з цього скорочення бюджету та робочих місць в межах Організації, поцікавився, чи не хоче Т.Ягланд відмовитися від «золотого рукостискання» (бонусу) в суммі 100 тисяч євро за кожен з трьох років його роботи. Т.Ягланд відповів, що немає ніяких «золотих рукостискань» і що він, а також всі працівники РЄ працюють за контрактом. За останні два роки було заморожено збільшення зарплати працівників РЄ і це також вплинуло на його власну зарплату. Але враховуючи вищезгаданий фактор РЄ стає неконкурентоспроможною в порівнянні з іншими міжнародними організаціями, тому необхідно подолати цю кризу в обмеженні зарплат.

Член української делегації В.Голуб запитав про заходи, які були вжиті, щоб виключити Росію з Ради Європи, враховуючи, що вона вже два роки поспіль не сплачує внесок до Організації.

Т.Ягланд відповів, що існують чіткі правила для цього, одне із них викладене у статті 9 Статуту Ради Європи. Якщо держава-член не сплачує внесок протягом двох років, Комітет міністрів може застосувати ці правила. В червні 2019 року буде два роки, і тоді Комітет міністрів вирішить, як і коли застосовувати цю статтю.

В цей день Міністром закордонних справ Фінляндії, Головою Комітету міністрів РЄ Т.Соіні була представлена «Інформація Комітету міністрів», а також відбулися дебати на тему: «Сумісність законів шаріату з Європейською конвенцією з прав людини: чи можуть держави-учасниці Конвенції бути підписантами «Каїрської декларації»?

Члени Асамблеї провели вибори суддів від Італії та Швеції до Європейського суду з прав людини. За результатами виборів абсолютну більшість голосів від Італії отримали Р.Сабато, від Швеції Е.Веннерcтрьом. Судді були обрані на термін у дев’ять років.

Верховна Рада України