Протидія фейкам: на комітетських слуханнях експерти обговорили наболілу проблему та озвучили низку пропозицій щодо її врегулювання

 Проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію у медіа розглянули учасники слухань в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, які відбулися 28 лютого. До дискусії долучилися народні депутати, науковці, представники громадських організацій, що опікуються медійною сферою, правники, журналісти.

Відкриваючи слухання, голова Комітету Вікторія Сюмар наголосила, що Комітет підтримав ініціативу проведення діалогу із журналістською спільнотою щодо протидії засиллю фейків у медіа, з якою виступив керівник депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України Артур Герасимов, оскільки вважає проблему нагальною і такою, що має дискутуватися по суті, фахово, без політичних підтекстів і ярликів.

Голова Комітету поінформувала присутніх про особливості європейського та північно-американського дискурсу означеної проблеми. Адже сьогодні міжнародна спільнота змушена активно шукати відповіді на виклики щодо протидії фейкам, дифамації у соціальних медіа та виклики, пов’язані із потужною пропагандою, а по суті інформаційною війною, яку веде Російська Федерація. 

Член Комітету, народний депутат Юрій Павленко, поділяючи думки щодо необхідності посилення боротьби з фейками в інформаційній сфері, застеріг, що протидія поширенню недостовірної інформації повинна залишатися прерогативою цивільного законодавства і ні в якому разі не можна «криміналізувати» відповідальність за фейки.

Директор Інституту масової інформації Оксана Романюк зауважила, що при підготовці змін до законодавства слід взяти за основу відповідні документи Ради Європи, які диференціюють неправдиву інформацію, поділяючи її на ту, яка є наслідком поганої, себто непрофесійної журналістики, джинсу (замовні матеріали), маніпуляції та дезінформацію, щодо якої є чіткі критерії.

Голова Комісії з журналістської етики, журналіст Андрій Куликов вважає, що наразі соціальні мережі широко використовуються для підриву професійної журналістики. Він висловився за співрегуляцію (співпрацю медіа з регуляторними органами), як дієвий механізм боротьби з неправдивими новинами та якнайшвидше запровадження прес-карт для журналістів. Андрій Куликов звернув увагу і на проблему продукування дифамацій владними інститутами.

Слушними міркуваннями щодо українських реалій та міжнародного досвіду боротьби з фейками поділився директор Могилянської школи журналістики, співзасновник проекту StopFake Євген Федченко. Чимало конкретних пропозицій щодо врегулювання питання висловили голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, журналіст телеканалу News One Василь Голованов, голова Союзу юристів України Святослав Піскун; юрист ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, юрист Незалежної асоціації мовників Ольга Большакова.

Підсумовуючи дискусію, Вікторія Сюмар зазначила, що Комітет найближчим часом проаналізує всі пропозиції та напрацює відповідні рекомендації.

Верховна Рада України