20 років у медіа про медіа: історія редакторки «Детектора медіа»

У вересні «Детектору медіа» виповниться 25 років, а для Світлани Остапи, яка зараз очолює наглядову раду НСТУ, цей тиждень особливий — 20 років тому вона прийшла в редакцію. До того вона п'ять років разом із Михайлом Горинем займалася закордонними українцями, написала десятки статей і навіть книгу.

На початку шляху були розмови з Отаром Довженком та Наталією Лигачовою. Шеф-редакторка не уявляла, як Остапа працюватиме з трьома дітьми, депутатством та щоденними поїздками з Бучі на Позняки. Тоді жінка мало не втратила роботу: діти часто хворіли, а з одним із синів вона навіть потрапила в Охматдит із важкою пневмонією. Втім, Лигачова зателефонувала й сказала, що чекає на повернення.

За ці роки Остапа захопилася темою медіареформ, зокрема створенням суспільного мовлення. Згодом її обрали до наглядової ради НСТУ, яку вона зараз очолює. Разом із колегами вона відстоювала свободу слова на численних акціях, у громадських радах та на конференціях в Україні та Європі.

За два десятиліття медіагалузь змінилася радикально: після Революції Гідності вдалося створити Суспільне, з'явилися і зникли медведчуківські та мураєвський телеканали, Ахметов закрив медіагрупу, сотні онлайн-медіа почали реєструватися в Нацраді, а телеграм почав конкурувати з телебаченням. Через війну десятки медіа релокувалися, загинули колеги.

Остапа згадує архівні фото редакції: «Стоп цензурі», Межигір'я, Революція Гідності, ковід, війна. На деяких знімках є люди, яких уже немає — Владислав Дзіковський загинув на війні, помер Сергій Черненко. Багато хто змінив роботу, незмінною залишилася лише Наталія Лигачова.

Зараз редакція збирає привітання до 25-річчя видання. «Давно не читала стільки теплих слів. Ну, думаю, не дарма тут працювала стільки років», — зізнається Остапа. Для неї ці 20 років — майже третина насиченого професійного життя.