Бібліотеки стануть частиною безпеки: у Мінкульті пояснили, навіщо
Заступниця міністра культури Богдана Лаюк пропонує зробити бібліотеки елементом системи національної безпеки, як у скандинавських країнах. Від початку війни в Україні постраждали вже 906 книгозбірень.
Українські бібліотеки мають увійти до архітектури національної безпеки, як це вже зроблено у країнах Північної Європи. Таку думку висловила заступниця міністра культури Богдана Лаюк під час дискусії «Не сподівайтесь позбутися бібліотек» на фестивалі BestsellerFest.
«Бібліотеки повинні не просто бути головним місцем зустрічі для громад, але й ставати частиною безпекової інфраструктури країни. У окремих країнах Європи бібліотеки вже вписані в систему total defence, передусім це стосується нордичних країн, які вбачають роль інституцій і закладів культури і в обороні, і в побудові психологічної стійкості людей», — наголосила Лаюк.
За її словами, українські бібліотекарі вже мають чим поділитися з іноземними колегами: досвід релокацій, робота зі знищеними фондами, підтримка переселенців та війська. Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки знищили 228 бібліотек, ще 678 зазнали пошкоджень. Станом на кінець липня 2026 року загальна кількість постраждалих книгозбірень сягнула 906.
У Мінкульті також повідомили, що разом із Міністерством фінансів працюють над відновленням програми оновлення фондів, триває інституційна реформа мережі закладів культури. Раніше віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна анонсувала запуск співфінансування поповнення фондів із громадами з 1 липня.
Водночас Лаюк уже заявляла, що не підтримує ідею перетворення бібліотек на культурні хаби та закликала не говорити про їх закриття. Натомість керівник Української видавничої асоціації Артем Біденко вважає, що реформа може передбачати скорочення мережі, а частина бібліотек стануть хабами. За даними Українського інституту книги, у 2025 році книжки для публічних бібліотек закуповували лише 47% громад.
