Вибори під дулами автоматів: чому Держдума РФ втрачає легітимність у світі

У міжнародному праві є непорушний принцип: право не може виникнути з правопорушення. Простими словами, незаконні дії не породжують законних наслідків. Голосування, яке відбувається під дулами автоматів у регіонах, що належать іншій державі, обнуляє легітимність усього російського парламенту. А якщо до складу російських делегацій потрапляють «представники» з окупованих територій, то такі делегації не мають права представляти державу на міжнародних майданчиках.

Україна офіційно наголошує: залучення окупованих територій до російського виборчого процесу «отруює» легітимність усього органу. Та поки що світ діє за тактикою гібридного невизнання — засуджує «вибори» в окупації та вважає створені там «округи» незаконними, але водночас продовжує сприймати обрану незаконно владу як сторону, з якою можна мати справу.

Певні зрушення вже є. Росію вигнали з Ради Європи. Візовий бойкот європейців обнулив присутність росіян у Парламентській асамблеї ОБСЄ. У Міжпарламентському союзі (IPU) російських депутатів системно позбавляють можливості висувати кандидатури на керівні посади в комітетах. Але це поки що крапля в морі. Санкцій ООН щодо Держдуми очікувати не варто: попри спроби України оскаржити правомірність перебування Росії в Організації, вона зберігає право вето в Раді Безпеки, а без схвалення Радбезу виключити російських парламентарів не вийде.

Цинізм у тому, що жодна країна не має імунітету на порушення міжнародного права. Якби подібний фарс вчинив хтось інший, реакція світу перетворила б парламент цієї країни на міжнародних майданчиках на політичного привида. Пригадаймо Венесуелу: через фальсифікацію виборів парламент і уряд Мадуро тривалий час не визнавали десятки країн. ПАРЄ та інші європейські інституції офіційно не визнають легітимність Лукашенка в Білорусі — і це без захоплених чужих територій та «виборів» на них.

Чому ж із Росією це не працює? Страхи міжнародної спільноти перед російською «величчю» та наявністю ядерної зброї долати дуже важко. Хоча ядерний статус не повинен давати жодній країні права переписувати світовий порядок.

Кремлю цей фарс потрібен, аби зафіксувати: частини України «інтегровані» не лише на папері, через Конституцію РФ, а й через потрапляння до російського парламенту «представників» Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей — не кажучи вже про Крим. Мовляв, за них проголосували ті, кого Росія «звільняє» вже не один рік. Та в жодної притомної людини не може бути сумніву, як українці в окупації голосуватимуть під дулами російських автоматів: «проголосують» так, як їм скажуть.

Як би світ не намагався зберегти лице Путіну та його ручній Держдумі, російський парламент уже є токсичним і юридично нікчемним утворенням. Це не законний представницький орган, а нелегітимна для цивілізованого світу кишенькова структура, підпорядкована тільки одному «вождю».