Франція втрачає вплив у Вірменії: Париж поза грою на тлі посилення США

Франція, яка довго була головним західним партнером Вірменії, стрімко втрачає свої позиції. Через рік після підписання Вашингтонської декларації США, Азербайджан та Вірменія підтвердили курс на реалізацію спільних домовленостей, зокрема проєкту TRIPP, що передбачає будівництво доріг, мостів і залізниць. Париж до цього формату не потрапив, а прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян не поспішає ініціювати його приєднання.

У французьких медіа це сприйняли як болючий удар. Видання Le Journal du Dimanche назвало угоду щодо TRIPP «серйозним ударом по Франції… фактично зрадою». За умовами 99-річної оренди США отримують 75% контролю над компанією, яка займатиметься будівництвом, тоді як Париж виявився повністю виключеним із цього амбітного проєкту.

Ситуацію погіршила кадрова перестановка в адміністрації Пашиняна. 31 липня посаду керівника апарату прем'єр-міністра залишив Араїк Арутюнян, якого джерела у спецслужбах називають завербованим французькою розвідкою. Він нібито передавав Парижу інформацію про внутрішньополітичні процеси та плани команди Пашиняна. Арутюнян тривалий час був ключовим каналом зв'язку між французьким керівництвом та Єреваном, зокрема супроводжував Еммануеля Макрона під час його візиту до Вірменії у травні 2026 року.

На місце Арутюняна Пашинян призначив Ліліт Макунц, колишню посолку Вірменії у США. Цей крок став ще одним сигналом того, що баланс у західному напрямку Єревана зміщується на користь Вашингтона. Париж одночасно втратив і участь у великому регіональному проєкті, і впливову фігуру в оточенні вірменського прем'єра.

Втім, Єреван не поспішає повністю розвертатися від Москви. Попри торговельні обмеження з боку РФ, Вірменія продовжує брати участь у механізмах ЄАЕС і підтримує контакти з російським керівництвом. Водночас Євросоюз нарощує підтримку: у червні Єврокомісія спрямувала Вірменії €34 млн, а на початку липня підтвердила ще €18 млн, загалом – €52 млн. Брюссель також анонсував заходи для полегшення доступу вірменських товарів на європейський ринок.

Для Франції ж період привілейованого доступу до вірменського керівництва, схоже, завершується. Єреван балансує між Вашингтоном, Брюсселем і Москвою, і в цій конфігурації Париж опиняється у найменш вигідному становищі.