Хто такий Антон Ковальський: що відомо про нового в.о. генпрокурора

Посада в.о. генпрокурора дісталася Ковальському за спеціальним воєнним механізмом. Серед інших кандидатів розглядали голову Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова. А сама ротація сталася після гучної відставки Руслана Кравченка — на тлі розслідування НАБУ та САП про «кришування» колл-центрів. Напередодні відсторонення Кравченко виїхав за кордон, назвавши це службовим відрядженням.

Ковальський — вінничанин, у прокуратурі з 2011 року, починав старшим слідчим у рідній області. Згодом обіймав керівні посади, а з вересня 2020-го до жовтня 2021 року був заступником керівника Вінницької обласної прокуратури. Далі очолив Чернівецьку обласну прокуратуру, де головним завданням команди була боротьба з контрабандою: за рік вдалося припинити 12 злочинних схем у регіоні, що межує з Румунією та Молдовою. У липні 2025 року він очолив Хмельницьку обласну прокуратуру — вже після скандалу з місцевою МСЕК, коли керівницю відомства Тетяну Крупу запідозрили в незаконному оформленні інвалідності чоловікам. Тоді ж з'явилася інформація, що 49 прокурорів Хмельниччини мають статус людей з інвалідністю, а його попередника Олексія Олійника відсторонили. Наслідком стали масові звільнення: 25 прокурорів зняли з адміністративних посад, ще 20 — з органів прокуратури, а до дисциплінарної комісії надіслали 38 скарг. Частина фігурантів згодом повернулася на роботу — комусь змінювали групу інвалідності на нижчу, хтось оскаржував рішення в суді. Станом на травень 2026 року 18 прокурорів виграли такі справи. Сам Ковальський про той період висловлювався так: «Проте, як би прикро не було, історія з інвалідностями дійсно наклала на ці всі результати неабияку пляму та в очах суспільства фактично знівелювала їх».

За даними джерел «Дзеркала тижня», на призначення Ковальського вплинув чернівецький бізнесмен Ілля Павлюк — неформальний куратор однойменної групи у фракції «Слуга народу», близький до Зеленського ще з 2018 року. Зв'язок між ним і Ковальським припускають через колишнього заступника генпрокурора Віктора Мустецу, якого називають вихователем Ковальського. Колеги характеризують нового в.о. коротко: «ніде особливо не заплямований, але й нічим особливо не відзначився».

Резонанс викликали й підлеглі Ковальського часів Хмельницької прокуратури. У січні 2026 року журналісти розповіли про статки заступника Максима Кутерги: його дружина Анастасія придбала ділянку в преміум-містечку Piemont eco Village на Київщині за майже 240 тисяч гривень, а згодом там збудували 170 квадратів нерухомості. У декларації ні площу, ні вартість не вказали — «член сім'ї не надав інформацію». Дружина також купила Porsche 2019 року, яке станом на січень 2026-го продавала за 64 тисячі доларів. Реакції Ковальського на це розслідування не було. Інший його підлеглий, Вендель, надсилав інтимні повідомлення працівницям Хмельницького міськрайонного суду й вів акаунт на OnlyFans під псевдонімом Adonis, знімаючи контент у службовому кабінеті. Ковальський спершу не звільнив його, а перевів до Летичівської окружної прокуратури — і лише після вимог жінок остаточно прибрав з органів.

Декларація самого Ковальського виглядає скромно, поки не глянути на майно родини. Сім'я орендує дві квартири — у Чернівцях (92 квадрати, з 2023 року) і в Хмельницькому (135 квадратів, з 2025-го). Ще одну квартиру в Чернівцях йому надала міська рада з 27 січня 2025 року у зв'язку з реєстрацією, хоча вже в липні він переїхав до Хмельницького. Раніше в деклараціях фігурувала квартира у Вінниці площею 79 квадратів, що належала його мамі. Дружина Оксана з березня 2023 року — ФОП, за перший неповний рік заробила 5,2 мільйона гривень на продажі спортивного харчування, тобто понад 500 тисяч на місяць. У декларації вказано один автомобіль — NISSAN QASHQAI 2019 року, яким володіє дружина, вартістю 690 тисяч гривень на момент покупки. За 2025 рік Ковальський задекларував понад 2,5 мільйона гривень доходу, дружина — близько 3,55 мільйона.

Історія з призначенням в.о. генпрокурора знову підсвічує давню проблему — механізм відбору очільника Офісу генпрокурора. Жоден генпрокурор, чию кандидатуру вносив до Верховної Ради Зеленський, не пропрацював передбачені законом шість років. Європейська комісія рекомендувала Україні змінити процедуру відбору, аби кандидатів обирали об'єктивно й прозоро. У парламенті зареєстровано законопроєкт №15343, який пропонує залучати до конкурсу міжнародних експертів.