Кіберсталкінг і дипфейки: як розпізнати цифрове насильство та захиститися

Людина пише знову і знову після блокування, створює нові акаунти, стежить за сторінкою або погрожує оприлюднити приватні матеріали. Інколи за допомогою штучного інтелекту виготовляє підроблені зображення чи листування. Такі дії можуть не залишати слідів на тілі, але суттєво впливають на психіку.

Про ці загрози йшлося у фінальному випуску подкасту про гендерну рівність, гостею якого стала Юлія Нікітіна, керівниця Центру стратегічного судочинства «ЮрФем». Вона розповіла про кіберсталкінг, онлайн-домагання, ризики віртуальних знайомств та нові виклики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Одна з головних проблем — прогалини в законодавстві. В Україні досі немає окремого визначення гендерно зумовленого насильства в цифровому середовищі, а за переслідування не передбачено спеціальної відповідальності. Тож люди, які звертаються до поліції через систематичні домагання в мережі, не завжди отримують належний захист.

Експертка радить фіксувати всі погрози та повідомлення, робити скриншоти, скаржитися на акаунти в соцмережах і звертатися по юридичну та психологічну допомогу. Це важливо, адже листування можуть швидко видалити.

Окрема тема — розвиток ШІ. У практиці «ЮрФем» уже траплялися випадки створення фейкових інтимних фото та підроблених скриншотів. На думку фахівчині, безпека має закладатися ще на етапі розробки цифрових сервісів, а державі варто налагодити взаємодію з технологічними компаніями.

Адаптація до європейських стандартів — один із кроків. Зокрема, законопроєкт №12297 передбачає запровадження окремої відповідальності за переслідування, зокрема в інтернеті.