Концентрація влади послабила президента: аналіз після відставки уряду

Коли президент Зеленський відправив уряд у відставку, це рішення виглядало як спроба посилити владу. Однак за місяць стало зрозуміло: ефект вийшов протилежним. Замість зміцнення, концентрація влади призвела до її послаблення та запуску політичного процесу, який неможливо зупинити.

Першим сигналом став так званий «картонковий протест». Його учасники вийшли на вулиці не через вибори, а через запит на політичний процес, який в умовах війни неможливий. Суспільство вимагає ширшого розподілу влади, людей із власною позицією, стримувань і противаг, а також публічних пояснень рішень. Президент же не пояснив кадрові перестановки, що значною частиною громадян сприймається як ознака авторитаризму.

Парадокс у тому, що влада президента вже була на максимумі, який допускає політична система. Спроби посилити її далі нагадують стрибуна, який поставив планку надто високо й не зміг її подолати. За сім років президент був єдиним центром сили, де вирішувалися всі питання. Тепер де-факто з'являються інші центри, і кількість місць, де ухвалюються рішення, зростатиме.

Суспільний договір воєнного часу порушено: громадяни погоджувалися не критикувати владу в обмін на справедливість і обґрунтованість рішень. Але методи вуличної демократії — це екстремальний спосіб донести сигнал до політиків, які вимкнули зовнішні інтерфейси. Парламент не спрацював як запобіжник, тож суспільство вкотре звернулося до традиції «віче» з тисячолітньою тяглістю.

Тепер країна стоїть перед вибором між двома альтернативами, кожна з яких веде до поганого кінця. Вибори під час війни неможливі — це катастрофа. Але й не проводити їх неможливо, бо запит на політичний процес лише зростає. Ігнорувати його — прямий шлях до ще більшої кризи. Як Одіссей між Сциллою і Харибдою, доведеться обирати менше зло, аби врятувати решту.