Кравченко йде, а його кадрова система залишається: що тепер із прокуратурою

Ще 12 грудня 2025 року про можливу відставку Кравченка тільки говорили — і він заперечив це у себе на сторінці у Фейсбуці, кинувши: "Я за кожним прийду особисто". А вже менш ніж за рік очільник прокуратури таки написав заяву на звільнення. Швидка кадрова розв'язка — але точно не розв'язання проблем самої прокуратури.

Операція НАБУ і САП "Карфаген" підсвітила куди глибшу річ: за останній рік прокуратура як інституція стала ще більше залежати від того, хто саме сидить у кабінеті генпрокурора. Критика роботи Кравченка лунала від початку — пріоритети не відповідали викликам воєнного часу, євроінтеграційні реформи зупинилися, а подекуди й відкотилися, у відомстві запанувало "ручне управління" і призначення некомпетентних людей на керівні посади.

Один підпис — і рік роботи нанівець. 24 червня 2025 року Кравченко скасував положення про кадровий резерв для керівних посад, який був фактично на фінішній прямій і мав замінити кулуарний пошук кандидатів прозорим відбором. Показовою стала й історія з "фейковими" прокурорськими інвалідностями: замість кримінальних справ генпрокурор просто надіслав скарги до КДКП і чекав результату. 80% дисциплінарних справ закрили, прокурори й далі отримують виплати, а дехто навіть повертає собі інвалідність через суд.

Далі прокуратура рухалася до ще більш "ручної" моделі. Після липневої атаки на антикорупційні органи парламент ухвалив закон № 4555-IX, який скасовував процесуальну незалежність НАБУ і САП. Частину положень після протестів виправили, але руйнівні зміни для прокуратури залишилися: з серпня 2025 року конкурси на посади в Офісі генпрокурора чи обласній прокуратурі скасували — взяти можна будь-кого з юридичною освітою. Розширили й процесуальні повноваження генпрокурора: він може давати вказівки слідчому в обхід прокурора у справі та "витребувати" провадження для перевірки. За оцінками Лабораторії законодавчих ініціатив, за новими правилами до системи прийшло понад тисячу людей без конкурсного добору.

Саме так у серпні 2025 року до Офісу генпрокурора потрапив Сергій Кропива — колишній посадовець кіберполіції та заступник голови Одеської ОВА, який ніколи до того не був прокурором. Він отримав керівну посаду в Департаменті міжнародного співробітництва без відкритого конкурсу.

Питання тепер не лише в тому, хто очолить прокуратуру. Поки немає генпрокурора, повноваження має здійснювати перший заступник — нині це Марія Вдовиченко, яка фігурує на негласних записах "Карфагена", а 8 вересня написала заяву на звільнення. Далі черга переходить до заступника Максима Крима. Призначення ж наступного кандидата за поточною закритою процедурою означатиме повернення в точку, з якої починалася історія Кравченка.

І ще один нюанс: Кравченко йде, а його люди залишаються — і саме вони керують прокуратурою. Законного способу звільнити призначених за останній рік прокурорів немає, тож керівники без конкурсних процедур мають бути під підвищеною увагою внутрішнього контролю та правоохоронців. А головне — прокуратура потребує не нового обличчя в кабінеті, а глибинних інституційних змін: скасування шкідливих положень закону № 4555-IX, повернення прозорих конкурсів і дієвого прокурорського самоврядування.